Як Оленка хотіла весну наблизити

На стіні висить відривний календар. Сьогодні — п’яте січня. Оленка маленька, їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона питається бабусі:

— Покажіть, де буде весна.

Бабуся й показує.
Оленка сумує: як багато ще листочків треба зірвати.

Вночі Оленка тихенько встала та й ну відривати один за одним листочки. Аж до весни відірвала. Листочки зібрала, поклала під подушку й заснула.
І сниться їй весна. Прокинулась на світанку. Підійшла до бабусиного ліжка:

— Бабусю, вставайте, весна прийшла.

Бабуся здивовано поглядає на Оленку.

— Дивіться, на календарі вже весняний листочок.

Бабуся усміхнулась і каже

— Листочок весняний, а мороз зимовий. Глянь у вікно. Що там — зима чи весна?

Оленка подивилась у вікно: а й справді — що?