Одчайдушна Галка

З’явившись серед дня
З небесного простору,
Вхопив Орел ягня,
В гніздо поніс на гору.
Те Галка бачивши позаздрила, дурна:
— Та я візьму з отари
І понесу під хмари
Найкращого
гладкого
барана!
Коли гуляти, то гуляти
І дзьоба не каляти! —
Та завжди з тих глузує світ,
У кого очі більші, як живіт:
Уплутавшись в тяженну тушу,
Оточена людьми,
Безсило билася крильми,
Благала: — Ой, рятуйте душу!

Коли Орла наслідує тупак,
Виходить завжди саме так.