Медмеді

У МЕДМЕДів з МЕДом ложки —
МІДні, МЕДні й запашні.
Гей, МЕДМЕДі, дайте трошки
МЕДу — мамі і мені!

Та МЕДМЕДі — морди в МЕДі —
Мов МЕДуз набрали в рот —
Нас не чують, МЕДитують,
МЕДом мастять бутерброд.

У МЕДМЕДів МЕДу — діжки.
МЕД аж темний, наче МІДь.
Гей, МЕДМЕДі, дайте трішки
Свого МЕДу, пригостіть!

Та МЕДМЕДі — морди в МЕДі —
Мов МЕДуз набрали в рот —
Нас не чують, МЕДитують,
МЕДом мастять бутерброд.

Ну скажіть мені, МЕДМЕДі,
Звідки жадібність взялась?
З ніг до вух — ви всі у МЕДі,
А ділитись з нами — зась!?

Й тут МЕДМЕДі — морди в МЕДі —
Мов МЕДяники, пахкі,
Нам сказали-проспівали,
І слова були такі:

Нам, МЕДМЕДям-буркоМЕДям.
Дати МЕДу вам не жаль.
Просто в діжці-МЕДоїжці
Утопили ми МЕДаль.

Ох, МЕДМЕДі! Ви не МЕДні,
Ви смішні, дурні й куМЕДні.
Хто ж МЕДаль кидає в МЕД?
Кажуть: Ми. І АрхіМЕД.

Не смішні ми й не куМЕДні,
Просто є закон такий
Дуже МЕДний — Архі-МЕДний,
Тільки геть неправильний!

Бо МЕДаль з оцього МЕДу —
Це ж бо тіло й рідина —
Дужа сила АрхіМЕДа
Мала виштовхати нам!

А тепер ми без МЕДалі,
Що МЕДпункт нам дав за МЕД:
Тож закон отой — невдалий,
Піддурив нас АрхіМЕД…

Як побачите МЕДМЕДів,
Ідучи через МЕДпункт,
Не просіть ніколи МЕДу,
Ані крапельки МЕДку.

Бо МЕДМЕДі — морди в МЕДі —
Мов МЕДуз набрали в рот —
Нас не чують, МЕДитують,
МЕДом мастять бутерброд.