Вірші Анатолія Камінчука

Ой дуб-дуба, ой дуб-дуба,
Жолудець під дубом тупа.
В нього шапочка новенька,
Кожушиночка жовтенька.
Ніжкою туп, туп:
— З мене буде дуб, дуб!…

— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!…

Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.

Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп’ята-малюки
Збирали маслюки.

Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.…

Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!…

Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!…

Розляглись, мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.

Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!…

Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.…

Дзінь-дзелень! — біжить трамвайчик,
У вагоні лис і зайчик,
Бегемотик, слоник, котик,
Песик, вовчик, коник, кротик.
— Не дивуйтесь! — каже зайчик.—
В зоопарк іде трамвайчик!…

Ремез — пташка невеличка,
В’є гніздечко-рукавичку
На лозині біля річки,
Де хлюпочеться водичка.

Там вітрець тихцем зітхає,
Ремез пісеньку співає:
— Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві,—
Ходять хвильки по траві.…

Листя облетіло,
Холодно землі.
На дерева сіли
Птахи-снігурі.

Хмарки в небі тануть,
Де ж бо ти, зима?
Снігурі літають,
А снігу нема!…

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля.
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.

Глянув на полянку,…

Дрозде, дрозде,
Не барись!
Вже опав
Черлений лист.
Йде зима
У ліс та гай,
Відлітай
У теплий край!…

Синичко-сестричко,
Де твоє гніздечко?
Знеси нам, синичко
Синеньке яєчко!…

Наша Варка —
Господарка,
Помічниця, квітникарка.
У саду, біля криниці,
Висіває чорнобривці.…

Каже верба
Вербі:
— Чом ти, вербо, в журбі?

Каже вербі
Верба:
— Хіба це, вербо, журба?

Просто
Листочків нема,
Не за горами
Зима!

…

Річка, річка. Ожеред.
Біля річки очерет.
Каже вітер: — Шу-шу-шу,
Очерет я колишу.
А тут недалечко
У малім гніздечку
Пташечка-веснянка,
Звуть — очеретянка!…

Вітер по діброві,
Як буркун, бурчить.
Тільки на дубкові
Листя деренчить.

Заховавсь під травку
В нірку їжачок.
Вибіг на галявку
Зайчик-білячок.

Дивиться: ой леле,
Вже тепла нема.
Білий килим стеле…

Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!…