Кінь і Посмітюха

Кінь горбиться у возі:
В колгоспний двір везе тягар.
Посмітюха клює щось по дорозі.
Горобчик каже: — Кінь — трудар!
Чесняга! Роботяга!
Таким подяка і повага.
Якби не він, то я і ти
Попідтягали б животи! —

Посмітюха сміється:
— Нехай не дуже задається!
Коли зима укриє шлях
І стане біло на полях,
Скажу: «Діждалися мороза —
Ховай вже воза!»
Так не було ще й разу,
Щоб не послухався наказу:
А ти: «трудар», «повага», «дяка»!
Та він… такий собі.. коняка…

Ледаче, сіре, препогане
Трудівника так напропале ганить,
Ще й вихваляється, що білий світ
Його вказівками міня свій хід.

Рік написання: 1958