Каганець

Наш Каганець чванливо задавався,
До зір ясних тихенько піддобрявся:
— Мій світ ясніший від свічі.
Я кращий Сонця вдався,
Воно-бо світить вдень, а я вночі!
Я, звісно, не кажу про дивних вас… —
Дмухнув тут вітерець —
І Каганець
Погас.
Не встиг, підлиза, почадити
І лестощами догодити,
Сипнути зорям похвали —
Чи лою б трошки не дали?

Так безталання: пнеться догодить,
Одна його біда — чадить.