Скарб

Господар вік прожив, тепер не зна —
Кому добро лишить? Синам?
Так ледарі, що тільки світ каляють,
Не хочуть працювать, а п’ють, гуляють.
Позвав синів:
— Подзвонять скоро по мені.
В свій час
Подбав
Про вас.
В саду великі скарби закопав.
Щоб не ходити вам з торбами,
Пораджу річ одну:
Ви пополюйте, хлопці, за скарбами! —
Помер старий. Всю осінь і весну
Лопатами сини лоби кропили —
На винограднику робили.
І скарб знайшли — був кожен рад:
Невиданий вродив їм виноград.
— Спасибі батькові! — казали діти.—
Він нас навчив скарби глядіти!

Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік