Як Тюпко знову став маленьким

Тюпка побили.

Це Непунька, Тюпкова мати,  його відлупцювала. Вона його жене. Заважає їй Тюпко. Зараз їй не до нього.

Непунька чекає – скоро у неї будуть інші, нові маленькі дітки.

Вона й місце нагледіла – у кошику. Там вона їх годуватиме, пісні співатиме.

Тюпко тепер її боїться. І близько не підходить. Нікому не хочеться ні за що отримати ляпасів.

У кішок такий звичай: маленького годує, а дорослого жене. Але у Непуньки-кішки нових кошенят відібрали.

Непунька ходить, кошенят шукає, кличе. Молока у Непуньки багато, а годувати нема кого.

Шукала вона їх, шукала і якось раптом побачила Тюпка. Він від неї у цей час ховався, боявся, що поб’є.

І тут Непунька вирішила, що Тюпко – це не Тюпко, а її нове маленьке кошеня, що загубилося.

І зраділа Непунька, і муркоче, і кличе маленького, і хоче погодувати, приголубити.

А Тюпко – навчений, він і близько не підходить.

Його ще вчора так приголубили, досі пам’ятає.

А Непунька співає: Іди, не бійся, погодую, – лягла на бік.

Молочко у Непуньки тепле. Смачне! Тюпко облизався. Він давно сам навчився їсти, а пам’ятає.

Але все ж таки до Непуньки не йде.

Однак Непунька Тюпка вмовила.

Наївся Тюпко молочка – заснув.

І тут почалися інші дива.

Адже Тюпко дорослий. А для Непуньки він маленький. Вона перевернула Тюпка та й миє його, вилизує. Тюпко прокинувся, здивувався – навіщо це? Для чого це? – адже він і сам може.

Хотів піти. А Непунька вмовляє: Лежи, ти маленький, пропадеш, загубишся.

Пісні співала-співала та й сама заснула.

Тут Тюпко вибрався з кошика і зайнявся різними своїми справами. Те та се.

Метеликів пішов ловити. До горобця підкрадається.

Прокинулася Непунька. Ах, де ж її Тюпонько? Загубився!

Вибігла на двір, кличе.

А Тюпко виліз на дах і там повзає, бігає – лякає якусь пташину.

Непунька швидше до нього:

– Ой, не впади! Ой, не забийся!

А Тюпко не слухає.

Узяла Непунька Тюпка за комір і понесла, як маленького, з даху.

Тюпко відбивається, пручається, не хоче з даху йти.

Сяк-так забрала його Непунька, вилизала, вгамувала.

І довго Непунька не могла зрозуміти, що Тюпко вже дорослий і його не треба няньчити.