Тимко злякався

Коли Тимко був ще маленьким цуценям, я взяв його з собою на полювання.

Нехай привчається.

Ось ми ходимо з ним. Тимко за метеликами, за бабками ганяється. Коників ловить. На птахів гавкає. Тільки нікого зловити не може. Усі відлітають. Бігав він, бігав — так втомився, що засунув носа в купину і заснув. Маленький ще. А будити мені його шкода.

Минуло з півгодини. Прилетів джміль. Гуде, літає над Тимковим вухом.

Прокинувся Тимко. Покрутився спросоння, подивився: хто це такий спати заважає?

Джмеля він не помітив, а побачив корову і побіг до неї. А корова паслася далеко-далеко і, мабуть, здалася Тимкові зовсім маленькою, не більше горобця.

Тимко біжить корову загризти хоче, хвіст догори підняв — ніколи він ще корів не бачив. Підбіг ближче, а корова не з горобця — з кішку ростом здається.

Тут Тимко трохи тихіше побіг, а корова не з кішку, а з козу виросла.

Страшно стало Тимкові. Він близько не підійшов і нюхає: що за звір такий?

В цей час ворухнулась корова — її, мабуть, хтось вкусив.

І побіг від неї Тимко!

З того часу він і близько до корів не підходить.