Собака і Заєць

Застукавши у польовому стані,
Собака Зайця згріб, торсав;
То в очі зазирав, немов юнак коханій,
То за хребта кусав,
То смикав за хвоста,
То солодко уста
Лизав;
«Хороший мій!» — улесливо казав.
Знущанням, ласкам і кінця не видко…
Зробилось Зайцеві без краю бридко:
— Роби, Собако, щось одне:
Чи їж, а чи пусти мене!

Премудра ця Езопова байчина
Мені стає перед очима,
Коли двонога собачина
І в очі зазира, і цмокає в уста;
Одвернешся — кусає за хребта.

Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік