Дуб

Сергій Храпчук

Геть самотній, на просторі

Дуб стоїть посеред поля.

Величезний та красивий

Зеленіє серед ниви.

Він стоїть такий кремезний,

Стовбур товстий, широчезний.

Листям тихо шелестить,

Притомився старий, спить.

Роки довгі в цьому житі

Довелось йому прожити,

Тяжкі були його дні…

Тільки блискавки одні

Разів скільки його били,

Вітри голову хилили.

Сонце сипало вогнем,

Й хуртовина з морозцем.

Але ж він, проте, про все, –

Витримав-таки усе.

Він – міцної сили й волі –

Сам стоїть посеред поля.

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4.9 / 5. Оцінили: 12

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: