Святе серце

Чи за гріхи, чи, може, й без гріха
Посіла Гаву доленька лиха:
Хтось перебив крило. Нещасній Гаві
Судилося лягти на смертній лаві,
Бо без летючого крила
На той світ путь вела…

Всі подруги її вважали за пропащу,
Аж навесні побачили ще кращу:
— Диви! Ти де була?
Як вижила в такому горі? —

А Гава: — О святі серця!
Я на утриманні була у кума Горобця,
А він посаду має при коморі!
Посада скромна, трудиться щодня,
Поміж людьми на бідність нарікає,
Сумуючи, зітха, мов дух спускає,
А за столом щодня
І співи, і гульня —
Латаються і друзі, і рідня.

Рік написання: 1962