Мурах

Мурах волік тягар.
— Оце трудар! —
Впевняє Жук Музичку. —
Люблю його за трудолюбну звичку!

Музичка:
— Я бачу: волоче, перемагає втому, —
Додому тягне, а не з дому;
Завзяття вистача
Коло чужого калача.

Жук:
— Глузуєш ти. А факти, друже?
Тепер з мазницею не дуже…
Ей, Бджілко, почекай! Лети сюди,
З Музичкою по правді нас суди!

Бджілка:
— За діло часто метушню приймають
І трударем Мураху величають.
Скажу, той судить, хто не зна:
Мед краде з вулика у нас.
Доглянуться, бува, немає часу —
На зиму лишить без запасу.

Музичка:
— Отож і я кажу: є в нас такі —
Лише для себе мудрі та швидкі.

Рік написання: 1963