Голуб і Горобець

— Прощай, любий Голубе, друже мій щирий!
— Куди ти, Лелеко?
— У вирій… У вирій…
А може, і ти полетів би туди?
— О ні! — мовив Голуб. — Свою батьківщину
Ніколи не кину,
Бо статися може (Як то вже й було!):
Моє їй легке знадобиться крило…

Горобчик мову ту підслухав:
— Візьми мене! Давно хотів.
Там, за кордоном, рай!
Мовчу? Ну що ж, я сам лечу!
Через кордон без дозволу втечу!

Лелека на гніздо своє вернувся.
Вертався Горобець у край наш милий —
Не долетів, упав, общипаний, безсилий.

Рік написання: 1958