
Кіт-воркіт біля воріт
Чеше лапкою живіт.
З’ївши мишу-побіганку,
Що робити по сніданку?
Чи погнати біля хати
Вслід за голубом-гінцем?
А чи вуси-довгоруси
Почесати гребінцем?
Що робити, кіт не знає
За

Кіт-воркіт біля воріт
Чеше лапкою живіт.
З’ївши мишу-побіганку,
Що робити по сніданку?
Чи погнати біля хати
Вслід за голубом-гінцем?
А чи вуси-довгоруси
Почесати гребінцем?
Що робити, кіт не знає
За

Вихопивсь дощик поміж заграв:
Чоботи сині, синя сорочка,
Сині мелодії понапинав
З неба широкого аж до листочка,
Синіми стрілами дрібно писав —
Людям, озерам, лукам, за обрій,
Ох і смішний …

З півнем в нас — одна морока,
Він ночує на току,
Тільки ніч заплющить око,—
Він уже й ку-ку-рі-ку!
Вже йому давала проса,
Хліб покришений, що є,
Поклює, погляне скоса,

Ти живеш на планеті
І йдеш по дорозі отій,
Де ще підуть нащадки;
Де Шевченко, і Пушкін,
і думний Шекспір
У симфонію людства
вплели голоси,
Заспівали до сонця.
Потрудися, мій …

Вийду в степ, до синьої криниці,
Де не ліг мережами туман,
В небі тучі, як за Остряииці,
І щербатий місяць-ятаган.
Там шумлять, в зеленому розвої,
Сто дубів, як велетні круті,…

… І як ти міг крізь далі дикі
Вкраїну вимріять свою?
Коли навкруг неволі крики,
Догмато-монархічні пики
І світ прекрасний у гною;
Та біля царської гнилоти
Ще одописні холуї
З …

Як жаль, я, парость інших літ,
Родивсь в далеку, іншу днину,
Не розділю твій чорний світ,
Собі узявши половину.
Щоб не раділи злі пани
І щоб не сохнути журбою,
Я …

Ревуть твої сурми, рвучи все минуле луною,
А зорі твої рожевіють
крізь ночі, крізь бурі зі мною;
А дзвони твої все гудуть,
все гудуть, бо потужно відлиті
З ножів і …

Із циклу “Пісня Тараса Шевченка”
Ти приходиш до мене
не раз і не двічі
Повідати про муки
глухі і заковані,
Як шаблі твої сяли
у клекоті січі, –
Як росло …

Гілку верби від Тараса з неволі
Везли на Вкраїну, на самольоті,
Вона почала проростать поволі
Серцем зеленим
В своїм клопоті.
Через мотори і хмари-гори
Кинула пагони, як у діброву,
В …

Знову йдеш по землі од високої сивої кручі,
Тільки груди не палить ні гнів, ані сльози пекучі,
Одгриміло століття, за ніччю, за чорною млою,
Ожило твоє серце, повите людською хвалою.…

І
Коли течуть криваві ріки
В степах, опалених вогнем,—
Прославим скривджених навіки,
А кровопивців прокленем!
Розбили хату і кімнату,
Взяли .добро у трудні дні,
Та віру, зоряну й крилату,
Не …

Ось вона, твоя важка могила…
Тополиний гомін,вдалині
Пролетіла чайка, прошуміла,
Серце обентежила мені.
Чорна ніч, столітня і зловісна,
Не спливе, не принесе біди.
Може, чуєш, як лунає пісня?
То ідуть …

Ще крайній камінь урочисто
Кладе натруджена артіль,—
Вже на мости й дороги міста
Виходять люди звідусіль.
В Поліссі, Ніжині, в Основі,
В Трипіллі, Каневі — сюди, його
Відчуть в душевнім …

Любові вчитись не можна:
Таких мудреців нема,
Лиш крові краплина кожна
Її із глибин підійма.
І дружби навчитись не можна:
Для неї границь нема,
Година життя тривожна
Її із глибин …

Полюбила мене,— я не знаю,—
Кажуть люди, що так, мов, і є.
З чебрецевого рідного краю
Йди у гості, кохання моє!
Може, згадкою крил журавлиних
Чи лупою закурених літ,
Синім …

Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу,
В снах узаконив, пізнав з поцілунку,
Кликну: прийди! — і прийдеш неминуче,
Крикну: рятуй! — і воскресну в рятунку.
Що в твоїм імені є …

Ти знов мені наснишся як і вчора,—
В хустині красній милі нагідки,
У посмішці любов і непокора,
І трепет губ, коханих навіки.
Та я вже буду десь далеко, дальше.
Як …

Перша любов моя, перше кохання,
Стежечка, стоптана в білій росі,
Тихе зітхання, дальнє світання,
Може, його і не бачили всі.
Там щебетала в яру криниця,
Там, у бузках, за вікном …

У нас кохати — полюбить сповна,
І серце з милим вік не розлучати,
І кожен подих ставити на чати,
Щоб не міліла серця глибина.
В нас такі дівчата –
У …

Я люблю твої очі у мрії,
Ті, що глянули в душу колись,
В них мої сподівання й надії
Дивним карбом навік запеклись.
Я узяв тих очей таємницю
І зіниці твої …
Художнє слово Андрія Малишка — це не просто поезія, а справжня музика щирої української душі. Деякі його твори стали популярними піснями, які багато хто вважає народними. Малишко Андрій Самійлович залишив багату поетичну спадщину, яка не втрачає своєї актуальності й глибини впродовж багатьох десятиліть. Його твори наповнені яскравими символами, близькими кожному українцю. Вірші поета звучать дуже легко і просто, тому понад 100 із них покладені на музику. Вірний син українського народу, Андрій Малишко зумів зберегти красу рідного слова навіть в суворих умовах тоталітарної системи.
Багатодітна сім’я, в якій народився письменник у 1912 році, не була заможною, проте в ній панувала любов, щирість і трепетне ставлення до всього українського. Батьки передавали глибокі народні цінності своїм дітям у простих розмовах, щоденному житті і мелодійних піснях, які так любила співати мати. Саме тому у творчості Андрія Малишка так багато щирості, краси та чистоти. Закінчивши Обухівську семирічну школу, Андрій Малишко вирішив навчатися в Київському інституті народної освіти на літературному факультеті. Саме тут він познайомився з Максимом Рильським, який став творчим наставником молодого поета. Декілька років Андрій Самійлович присвятив педагогічній праці в школі Овруча. Під час Другої світової війни він опанував сферу журналістики, працюючи кореспондентом фронтових видань. А в повоєнний час Андрій Малишко працював редактором журналу “Дніпро”, а також реалізував себе насамперед як багатогранний письменник, публіцист та поет-пісняр. Він видав 40 збірок, з-поміж яких найвідомішими є такі книги:
Про непересічний талант письменника свідчать численні нагороди. Він був лауреатом Шевченківської премії, двічі отримував Сталінську премію, нагороджений Державною премією СРСР.
Творчий доробок письменника вражає своєю розмаїтістю.
Андрій Малишко торкався багатьох тем. Зокрема, провідними в його творчості є такі мотиви:
Усі ці мотиви гармонійно переплітаються між собою, створюючи неповторний світ поезії Андрія Малишка.
Поезія Андрія Малишка звучить та сприймається легко. Саме тому чимало віршів покладені на музику й стали відомими піснями. Він співпрацював з різними талановитими композиторами, проте найбільше пісень було написано разом з Платоном Майбородою. Музичні твори на слова Малишка так сильно люблять українці, що деякі пісні вважають народними. Хто з нас не зачаровувався такими легендарними піснями:
Усі ці пісні, знайомі кожному з дитинства, є геніальної творчою спадщиною Андрія Малишка. Читаючи його поезію, ми долучаємося до неймовірної глибини, ніжності та майстерності українського слова.
Нижче Ви знайдете список творів Андрія Малишка.