… І як ти міг крізь далі дикі

… І як ти міг крізь далі дикі
Вкраїну вимріять свою?
Коли навкруг неволі крики,
Догмато-монархічні пики
І світ прекрасний у гною;

Та біля царської гнилоти
Ще одописні холуї
З пейзанським лаком.
Що твої
Рядки надії та скорботи?
Усе не так. Але з літами
Слова, що повні талану,
Братів з’єднали із братами,
А царства рухнули в труну
Монархотрупами.
Розкута,
Її не вкрила хвища люта,
Зійшла зелена вольна рута
На українському лану…

Андрій Малишко. Поетичні твори, літературно-критичні статті. Упорядкування Н. М. Гаєвської. Київ, видавництво «Наукова думка», 1988