Лучук Володимир Іванович — сторінка 3

Пише хвостиком лисиця
слід по росяній траві.
Пише дятел, гарна птиця,
дивні знаки на корі.

Щось таємне пишуть риби
плавниками у ставку.
Зайчик сонячний на шибі
пише казку золоту.

Пише …

—Я на ковзанку піду!
—А коли ж до хати?—
Тільки мама вміє так
лагідно спитати.

—На ходу сніданок з’їм!
—Так не слід робити!—
Тільки мама може
так лагідно сварити.

В …

Я мамі
хмаринку дістану
із неба,
щоб дощ — під рукою,
коли його треба.

І вітра,—
що в кованій схованій
скриньці
з ключем чарівним
на шовковій
шворинці.

Літак
так змайструю,…

Чи ви чули чудасію?
Не пізнати в місті площ:
цілий тиждень і неділю
золотий періщить дощ!

У дощі пливе вівторок,
у дощі поплив четвер…
Прилетіло сорок сорок,
сповістило кожен сквер:…

Сплять ведмеді у барлозі,
сині роси — при дорозі.
Сплять горобчики у стрісі,
а грибочки сплять у лісі.
Спить зайчатко під лозою,
спить рибчина під водою.

Білі вівці сплять в …

Вже зеленіє луг і ліс,
сонце — наче сонях…
Вітер пахощі приніс,—
кличе на осоння.

Угорі співає птах,
що присів на гілку.
Ми з лопатками в руках
біжимо на гірку.…

Чорний жук
очима
блима:
чує кроки
за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити!
Він не хоче,
чуєш, хлопче,
у коробці жи-ти!…

Несла пісенька із лісу
козубок суниць.
Заблудилась пісенька
між густих ялиць.

Рвала пісенька у лузі
цвіт рясних купав.
Заблудилась пісенька
між зелених трав…

Не журися, пісенько,
ти ж тут не …