Виділіть текст, щоб додати нотатку.
—Я на ковзанку піду!
—А коли ж до хати?—
Тільки мама вміє так
лагідно спитати.
—На ходу сніданок з’їм!
—Так не слід робити!—
Тільки мама може
так лагідно сварити.
В снах літаю до зірок…
—Час вставати, сину…—
Тільки мама збудить
так лагідно дитину.
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Хуртовина надворі.
Вітер плаче в димарі.
Ой, чого той вітер плаче?
біля печі Люба скаче.
— Вітер змерз, не має шуби,
каже так матуся Любі.
— Вітер плаче? Мамо, мам,…
Йшов Тарасик по водичку
і зловив за хвіст синичку.
Та синичка невеличка
витирає сльози з личка,
каже хлопчику малому:
— Відпусти мене додому,
бо в печі вогонь горить,
на вогні …
З книги кіт не зводить ока.
Кішці просто з ним морока:
мусить бігати у льох
і ловить мишей за двох.
Кіт муркоче:
— Ну й цікаво!
Вкрала мишка в діда …
Джміль ромашці
щось на вухо
пошептав і — полетів…
Дикий мак
хотів послухать,
не розчув
— почервонів…
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.…
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскриться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий…
В хатці, скраю села,
Баба з дідом жила…
Дід корзиночки плів
і на ринок носив,
заробляв на хліб-сіль,
жив собі – не тужив…
Баба ткала …
Я за стіл уранці сіла
і смачним сніданок з їла.
А відтак сказала мати:
— Треба крихти прибирати!
їх згорнула у поділ я
і виношу на подвір’я…
Голубів — лю-лю! …
На зрубі синиці
збирають суниці.
Проходить по зрубі
їжак-подорожній
—Синиченьки любі,
чом козуб порожній?
—Хоч козуб порожній,
та повний животик!
— синиці
суниці
збирають у ротик.…
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні
— калинова гілка.
Під мережкою, внизу,
— книжка і сопілка.
До ладу все довела,
хоч іще й …
Я — Наталка,
ти — Оленка.
Я велика,
ти маленька.
Як захочу,
тільки скочу —
навіть хату перескочу.
Я по колу
стриб
та стриб!
— на одній нозі,
як гриб.…
Над рікою під пахвою
заєць ніс окрайця.
Тато з лугу йшов з косою
— перестрінув зайця.
Сірий зайчик не скупився,
з татом хлібом поділився.
– Ну й окраєць!
Ну й …
Обговорення (0)