Вірші українських поетів — Сторінка 83

Дівчинка Алісія

В Африці живе.

В дівчинки Алісії

Платтячко нове.

Дівчинку Алісію

Крокодил стріча.

— Боже, що за дівчинка,

Рибка — не дівча!

— Гарно, крокодильчику,

Хвалиш ти …

Ніч. У лісі кожен звір

Спати йде на власний двір.

Спить маленьке Козеня,

Що награлося за дня.

Олень спить, і спить Борсук.

Але раптом… що за звук?

А! Це …

Тріпоче серце спійманої птиці,

В руках моїх не чує доброти.

— Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду,

Хіба в …

Несе киця на хвості

Три калачі золоті.

Один калач буде мати

Моя мати.

Другий калач для тата

Несе киця хвостата.

Третій калач для сестри.

То вже три.

Що …

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.…

В рожево-білії папахи
Вбира весна розлогий сад:
Здаля, немов незнані птахи,
На білих ніжках стали вряд

Пармен, антонівки, ранети…
Природо мила, чарівна!
Зберись отут усі поети —
Не оспівать їм …

— За що мене, як росла я,
Люди не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають…

Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Лісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща …

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на …

Дощик, дощик голубий,
Колосків не оббий
Зливами-приливами,
Хмарами огнивими,
Птицями-зірницями —
В небі блискавицями!
Ти спадай на межу,
Я тобі таке скажу:
— Понад ріки та ліси
Хмари-вдари понеси,
Крапельками …

Ходить літо берегами

в шумі яворів,

і замовкнув над полями

журавлиний спів.

В хвиль блакитнім прудководді

сонце порина…

і в барвистім хороводі

одцвіла весна.

Тане хмарка кучерява

в небі голубім.…

Не одно уже століття

Дуб стояв, простерши віття,-

весь в корі, як у броні,

трудні роки, ночі й дні…

Знав одне лиш добре діло.

Листя дихало й раділо,

Дуб добрячим …

Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,

Відлітають сірим шнуром

Журавлі у вирій.

Приспів

Кличуть: кру-кру-кру,

На чужині умру,

Заки море перелечу,

Крилоньки зітру,

Крилоньки зітру,

Кру-кру-кру.

Мерехтить в очах

Безконечний шлях,…

Ой селом-селом —
Зелено кругом:
У садках село втонуло,
Кожне дерево вдягнуло
Зелений шолом.

Ой селом-селом —
Гомінко кругом:
Кожна пташечка співає,
Над квітками бджілка грає
Золотим крилом.

Вийду на …

Якось літньої пори,
На пташиному дворі
Лихо скоїлось велике
Налетів у двір шуліка,

Ухопив курча маленьке,
Настрахав сердешну неньку,
Знявся в небо й зник умить.

Як почала голосити бідна
Мати, …

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б’ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,…

КАРТИНА 1

Палац князя

ДІВЧИНА. Сумний наш князь, сумний наш князь, лягли йому на чоло хмари, не­наче ждуть нас знов удари, неначе знов орда знялась…

КНЯГИНЯ. Ах, я так серцем …