Казки про природу — сторінка 4

На одній з доріг лежав колись ні до чого непридатний камінь. То був гарний камінь округлої форми, який своїми розмірами нагадував людську голову. Однак ніхто не звертав на нього уваги. …

Дуже давно в одній далекій країні жила собі чудова папуга. Була вона найпрекраснішим птахом, якого будь-коли бачили на світі. Її прегарні різнокольорове пір’я переливалося й виблискувало мов діаманти.

Папуга щасливо …

Щороку восени, коли дні стають щораз коротшими, а сонце чимраз менше гріє, багато птахів відлітають у теплі краї, щоб там перезимувати.

Коли приходить весна, вони повертаються. Найбільше мандрівних птахів живуть …

Це Дерево не було красенем. Мало шорсткий стовбур, криві гілки й родило кислі яблука, яких ніхто не хотів. Але найгіршим був його характер. Єдине, що робило Дерево, – це скаржилося. …

Жили собі колись дві брили льоду. Вони з’явилися під час довгої зими й дивилися одна на одну з демонстративною байдужістю. Зрозуміло, що їхні стосунки були доволі прохолодними: зводилися до “доброго …

Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене — великим другом. Зустрічаємось ми лише влітку, коли приїздимо в село.

Олежко любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо …

Це сталося давним-давно. У далекій і незвичній країні Ладії, де жили в мирі й злагоді чарівні чотири Пори Року, якось несподівано посварилися золотава Осінь і білосніжна Зима. І так, що …

Ще не встигнув повністю розтанути сніг на Лісові галявині, а Підсніжники вже зібралися до гурту і загомоніли весело навперебій:

– Дивіться! Дивіться, Сонечко прокинулося! Наша матінка-Весна з-за Лісу йде, усім …

– Барвіночку! Зелений Барвінку, стелися низенько! – зійшло Сонечко Раненько. – Стелися. Я буду тебе зігрівати, Весну-красну прославляти. Зелений Барвіночку, стелися густіш, прийде Дощик, буде поливати!

– Привіт, Сонечко! – …

Сумно якось стало старій Осені. Попросила вона Дощу покликати свого сина Вересня. Той не забарився і прийшов одразу до матусі та ще й зі своїм сином Жовтнем.

– А де …

Наприкінці травня, після частих дощів, коли скрізь повнісінько калюж, стається диво: вигляне сонечко і калюжі вкриваються жовтувато-зеленими плямами. Навіть тихі прибережні води древньої звивистої річки Вуж жовтіють. Люди тоді тривожаться. …

Це сталося давним-давно, мабуть, за царя Гороха. А може, ще й давніше… У далекій і холодній країні Півночії жив злющий і жорстокий король Тріскун, володар крижаного холоду й завірюхи, що …

Давним-давно, коли дерева вміли говорити, на одній Лісовій галявині жив красень-Клен. Закохався він у доньку Лісовика Липу. Вона теж любила його.

– Який він добрий і гарний! – хвалилася своїй …

– Доброго дня, дядю Вітю, – привіталася Аллочка, –  я до вас…

– Чому це ти така загадкова сьогодні?

– Та ось хочу запитати вас про дендропарк, чула, що такий …

У квітковій Ладії неподалік від Мати-й-мачухи та Кульбабок жила й Конюшинка. Вона було надзвичайно гарною: на довгій тендітній стеблині-ніжці мала соковито-зелені трилистники і яскраво червоні квіточки-голівки, зібрані зі стрілчастих пелюсток …

Колись давно, на зеленій Галявинці, під кучерявим Дубком жив сіренький Їжачок. Кирпатий, з чорними намистинками очей і геть без голочок, що ми звикли бачити на ньому сьогодні. На той час …

У Великому Лісі, серед високих запашних трав, духмяних квітів, у затишній хатинці жили чорна-чорна кішка Нічка і білосніжний песик Ранок.

Вони не любили самотності, а тому завжди були разом. Зазвичай …

Якось непосидюча Сорока-Білобока повідомила всім мешканцям лісу дивовижну новину: Лисичка-Сестричка й Вовчик-Братик вирішили одружитися.

Почали звірята готуватися до весілля. Кожен хотів подарувати молодятам щось особливе. Білочка назбирала повну торбинку горішків. …

Восени зібралися журавлі відлітати на теплий південь. Добре жилося їм серед зелених лук, біля річок та озер, на лісових болотах влітку. Та ось доводиться вирушати у далеку путь — тікати …

Жили та були собі брати-кольори. Ніколи не сиділи вони без діла. Увесь білий світ розфарбовували. А отже — землю і небо, сонце і місяць, моря і ріки, ліси і степи. …

На кущі вродилася Ягода. Як гарно на світі — зраділа вона, підставляючи під сонячні промені то ліву, то праву щічку. Якщо вже я народилася,— розмірковувала Ягода,— то чому б цю …