Казки народів Півночі

Жив у промисловому селищі сирота з бабусею. Мешканці цього селища полювали на китів, моржів і нерп.

Хлопчик нікуди не ходив, бо не мав у що одягтися. Цілу зиму сидів удома. …

Жив біля Великої затоки старий-старий ведмідь. Звали його Нанук. У ту затоку припливала сила-силенна нерп. Тож віддавна повелося так, що кожного дня Нанук ловив собі на обід одну нерпу. Але …

В одному селищі жив шаман. Дуже багатий був. Навіть не знав, чого йому ще треба. Усього мав доволі. А найбільше було в шамана злості. Доньку мав найвродливішу. Багато хоробрих мисливців …

Давно колись на Чукотці жила всемогутня чаклунка Катгиргин. Де стояла її яранга, ніхто не знав, але появлялася вона скрізь і багато всякого лиха коїла людям. Прийде, бувало, мисливець з полювання, …

Жили три брати і дві сестри. Пішли сестри в тундру по ягоди. Старша сестра морошку бере, а молодша сестра на всі боки поглядає.

– Поглянь, сестро,– каже молодша,– щось маленьке, …

Дуже давно ведмідь мав красиві роги, а олень був безрогий. Ох і пишався ж Кайна своїми рогами! Бувало, хвалиться:

– Ні в кого немає таких розкішних рогів, як у мене.…

Жили собі в тундрі троє товаришів: великий чорний ворон Митихлюк, біла куріпка Акиргек і маленька мишка Афсінахак. Якось їм захотілося коржиків.

– Хто в крамницю по борошно піде? – питає …

Це було так давно, що ніхто й не пам’ятає, коли це було.

На півночі, біля самого Льодовитого моря, жили мисливці. Жили – не горювали. Та ось випав важкий рік, і …

Жив у давнину багатий купець. Назбирав він грошей так багато, що став багатшим за всіх у нашому краю і зажив по- царському. Народ і назвав його царем.
Жив цей цар-хазяїн …

Це було давно. Тоді на нашій землі птахи ще не вміли співати, а лише кричали і розмовляли людською мовою. Тільки один ворон думав, що він уміє співати.

Кричав: “Кар! Кар! …

Один слабкий проти сильного, що миша проти ведмедя: накриє ведмідь лапою — і її немає. А два слабких проти сильного — ще подивитися треба, чия візьме!

Один ведмідь зовсім закон …

Паслася на галявині череда оленів. Напав на череду тигр. Відбив декількох оленів і погнав у тайгу. Одного розірвав, а інші від страху повтікали. І стали вони самі по собі пастися.…

Пішов якось Лаурікадж на полювання. Йшов він, йшов, як раптом бачить: здійнялися над деревами хмари воронів, з криком кружляють у височині. Подивився Лаурікадж на землю – біжать лісом перелякані звірі …

Прийшов до саамів з далеких земель Тала-Ведмідь, прийняв людську подобу й каже:

– Ви мене, саами, не бійтеся. Я тепер не Тала-Ведмідь, я тепер Тала-купець.

– Добре, – кажуть йому, …

Колись давно жила на світі бідна старенька з онукою. З ранку до ночі працювала дівчина, щоб прогодувати себе й бабусю, але все одно голодували.
Гарна з себе була онука, та …

Жили собі чоловік із жінкою. Добре жили. Дітки в них були, і череда оленів, і качок тримали. Усе в господарстві у них було добре.

Якось засперечалися чоловік із жінкою, хто …

Ловили якось ведмідь із лисицею рибу. Підійшла до них дівчинка.

– Добридень, – говорить. – Чи добре ловиться рибка?

А лисиця подивилася на дівчинку та й закричала:

– Іди, іди …

Жив у старі часи на північній саамській землі мисливець на ім’я Лаурікадж. Знав він, де який звір ховається, де яка риба водиться, знав кожне дерево в темному лісі, кожну стежку …

Довгим-довгим днем їздить Сонце у берестяних санчатах по синьому небу – оглядає свої землі. Вранці його Ведмідь везе, опівдні – Олень, під вечір – Олениха. Багато, дуже багато справ у …

Унадився якось Тала-ведмідь вночі навколо селища вештатися. Ходить тихо, голосу не подає, за каменем ховається – вичікує: чи то дурний олень від стада відіб’ється, чи то цуценя за селище вискочить, …

Жив у лісі старий зі старою, і ростили вони сина Ярашку. Зробив старий Ярашці лук підходящий і взяв із собою на полювання – нехай вчиться звіра стріляти.

Став стріляти старий …

Зустрівся ведмідь з вовком і питає:

— Скажи мені, вовче, ти кого боїшся?

Відповідає той:

— Людину я боюсь. А ти кого?

А ведмідь каже:

— Боягуз ти! Чого людину …

Жив біля зеленого струмка заєць. Звали його заєць-брехун. Чому так звали – ніхто не знав. Проте дехто здогадувався, але мовчав.

Якось вибіг заєць-брехун на галявину і завмер. Сидять поруч ведмідь, …

У давнину, коли на небі було два сонця і на землі завжди світлий день, зозулю вважали першою співачкою.

Сяде зозуля на гілку, голову гордо підніме, хвіст розправить і співає, на …