Сорока і Одуд

Сорока з Одудом жили у парі,
Їх спільний шлях важкий:
Хороші мирні пташечки,
А між собою вічно в сварі.

Сорока
— Сьогодні ми чудово стрінем ранок:
Вкраду курчатко на сніданок!

Одуд
— «Курчатко»? Ха! Чудесна куховарка!
Якщо ти бережеш сім’ю,
Шануй мій смак і навичку мою!..—
І закипіла сварка.

На завтра ще до світу-дня
В Сороки й Одуда гризня.

Одуд
— Чудовий сон приснивсь мені:
Прекрасний гай розвинувсь навесні;
Злетілись Сойки та Синиці…

Сорока
— Про віщо думаєш — те й сниться.
Поменше зиркай на сусідок збоку,
А більше думай про Сороку!..—
І знов гризня, хтозна-коли їй край.

Родина — наш домашній рай.
А тільки часто: глянеш збоку —
В раю тім бачиш Одуда й Сороку.

Рік написання: 1950