Осляча перемога

Над морем Ослюка веде погонич-дід:
— Пильнуйсь, внизу хлюпоче море;
У хвилі упадеш — мені накоїш горя,
Потрапиш сам ставридам на обід! —
А молодий Осел падлючий
З рук повід шарп — і бігти з кручі,
Не дивиться, що круто й висота,
Старий хапає за хвоста,
За вухо тягне що є сили, —
Дарма: Осел аж вивалив язик.
І переміг — у хвилях зник.
До столу дурня риби запросили,
А вуха й хвіст лишились край дороги.

Ой горенько з такої перемоги!