Мудрий порадник

Вернувся Соловей у край свій навесні.
Доповідає співочим птахам
І неспівочим бідолахам:
— Оце мої нові пісні.
Їх стане з днів весінніх
І до сумних осінніх.

— Пісень багато? Ну й нехай!
Співочий скарб не муляє нам плечі.
Всім радість буде — старшим і малечі.
Всіх весели і щастям надихай! —

Аж мимо йде Осел на пасовище:
— А я скажу: наобрида,
Коли без краю свище!
Співай коло гнізда,
Покіль в гнізді соловенята
І коло них клопоче мати…

З тих пір,
Як ніжна мати
З гніздечка забере маляток,
Сумує тихий бір:
Не чути пісні Співака.
— Бач? — каже Гава до Шпака. —
Бува, і мудрий слуха Ослюка!

Рік написання: 1959