Лілеї

Це було тоді, коли погані Пилатові воїни провадили невинного Ісуса на гору Голготу.

Поруч Нього йшла Його страдальна Мати. Її материнське серце корчилося з болю, коли дивилася на страшні муки невинного Сина.

Вона гірко плакала, а перли сріблистих сліз скочувались по святому обличчі і спадали на дорогу.

Час минав. Минула година розп’яття-смерти Спасителя.

Прийшли вірні апостоли і поклали Христове тіло в гробі.

Не відступала від свого улюбленого Сина Пречиста Мати. Довго стояла Вона на колінах перед гробом і в гарячих сльозах молилася до Всевишнього.

І сталося чудо. Другого дня зацвіли білі квіти, де впали сльози Богоматері, а третього дня воскреслий Христос обдарував їх запахом, найкращим, що його мають будь-які квіти.

Відтоді ці білі квіти, які називаємо ми лілеями, стали символом невинности, і донині їх ставлять біля Божого Гробу у Страсний Тиждень по всіх церквах.