Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Хто згубив підкову
Закричали гави й сови
На усю діброву:
— Хто це в пору у ранкову
Загубив підкову? —
Закричали деркачі:
— Хто тут бігав уночі,
Хто стрибав через кущі?
— То підкова лошачкова,—
З лугу мукнула корова.—
Вчора байдики він бив —
От підкову й загубив.
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
В полі криниця, коло неї травиця,
Ой там Івасьо коника пасе,
Коника пасе, в кобзоньку грає,
В кобзоньку грає, пісеньку співає.…
З американського фольклору
У Джон спитав у дружка свого Джона:
— Скільки коштує десять котлет?
Джон промовив у відповідь Джону:
— Їм ціна — десять срібних монет.
Джон спитав у …
Поталанило Олешкові з Олельком: ішов їхній татоз косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Чудного такого. Окатенького.
Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.…
Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула півнеба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.
Та невдовзі хмара …
В одному невеличкому карпатському селі жив хлопчик Яць. Його вулиця лежала на крутосхилі гори й через те називалася Верховинною.
Яць любив свою вулицю. Влітку од густих диких вишняків та бузини …
Грузинська народна пісенька
Грубці — поліно,
Коникам — сіно,
Ягничкам — травичка
Баклазі — водичка,
А діткам маленьким —
Цукерочок жменька.…
Ось вам віршик-безкінечник
Про старий дірявий глечик,
Одновухий і пузатий,
Що стояв посеред хати.
Якось дід спіткнувсь об нього
І у крик: — Це хто під ноги
Черепка цього поставив?!…
Один мурах манісінький,
На ніженьку кривісінький,
По лісовій галявинці
ішов собі Кульг-стриб.
Аж раптом під пеньком старим,
Вже майже геть струхлявілим,
Знайшов великий гриб.
От той мурах манісінький,
На ніженьку …
У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик …
Десь в морі, чи навіть самім океані,
На тихому острові Санта-Мартані,
Жив Бертель, жив Фертель —
Король черепах,
Такий-бо закоханий в себе, що жах!
Сидів він на камені, серед калюжі…
Вертихвістка Мейзі в гніздечку сиділа
І зранку й до ночі під ніс буркотіла:
— Яке це невдячне і втомливе діло!
— У мене все тіло уже оніміло.
Якби-то заміну собі …
В полі криниця, коло неї травиця,
Ой там Івасьо коника пасе,
Коника пасе, в кобзоньку грає,
В кобзоньку грає, пісеньку співає.…
Обговорення (0)