Казки — Сторінка 8

Навесні орел налаштувався мостити гніздо.Довго шукав годяще дерево і нарешті вибрав дуб — старий-престарий, грубезний та високий.Аж тут з-під землі виліз кріт і побачив, що орел будує гніздо на дубі. …

Жив у нашому селі газда, який мав одного-єдиного сина. Але той син не тішив свого ненька, бо був великим дурнем, ліньтюхом. Спав би день і ніч, а їв би лише …

Жив колись у нашому селі великий панисько. У нього були красні маєтки-фільварки і добра повнісінькі комори. А біля його лану мав кавальчик поля бідний чоловік, що Штефаном звався.

Одного дня …

В одному селі жив колись багатий чоловік на ім’я Марко. Жив собі Марко, господарював і в гості Бога чекав.

Одного зимового дня приходить до нього бідний чоловік і проситься на …

Не знаю, коли і де то було, лише чув я від свого діда, що жив на світі цар Чорнокнижник. Не було такої книжки, аби він не прочитав, не було такого, …

Одна жінка ніколи не їла, поки її чоловік був дома. Кожен раз казала:

– Я уже наїлася.

Але коли чоловік ішов на роботу, вона варила, смажила й пекла. Поїсть собі …

Жили колись давно чоловік і жінка. І народився …

Жили собі чоловік та жінка, і не було в них дітей. Уже й старість підходить, а вони все самі. «Хоч би жабеня яке-небудь – і то веселіше б жилося»,– не …

Якось ведмідь схопив жінку й заніс до себе в печеру. А згодом у тієї жінки знайшовся хлопчик. Ведмідь не випускав її з печери. Як ішов на полювання, затуляв каменем вхід, …

І. ЯК МАЙСТРОВІ ВИШНІ, СТОЛЯРОВІ, ТРАПИЛОСЬ ПОЛІНО, ЩО ПЛАКАЛО Й СМІЯЛОСЯ, МОВ ДИТЯ

Був собі колись…

— Король!— вигукнуть одразу мої маленькі читачі.

Ні, малята, ви помилилися. Був собі колись …

Жили собі дід та баба, були у них курочка рябенька, півник-когутик, семеро овечок і песик Левонтович.

От вовк і лисиця дізналися про це й змовилися:

– Підемо в село поколядуємо …

Був собі нещасний Данило. Де вже він не ходив, де не служив, – все, що не заробить, так як за водою й піде. Нічого в нього нема. От найнявся він …

«Невже все так швидко закінчується? — подумав Ослик. — Невже закінчиться літо, помре Ведмедик і настане зима? Чому це не може бути вічно: я, літо й Ведмедик?

Літо помре першим, …

Лісова галявина, мов парним молоком, була ущент залита місячним світлом. Біля місяця, як гнилиці коло старого пня, ворушилися зірки.

Заєць сидів посеред галявини й був увесь блакитний.

Заєць грав на …

Коли Ослик із Ведмедиком прийшли на війну, вони почали думати, хто з них буде головним?

— Ти, — сказав Ослик.

— Ні, — сказав Ведмедик. — Ти!

— Чому я? …

Якось Ослик повертався додому вночі. Світив місяць, і рівнина була вся в тумані, а зірки опустилися так низько, що на кожному кроці здригалися й дзвеніли в нього на вухах, як …

Наступного дня після Нового року Їжачок отримав листа. Принесла його Білка, підсунула під двері й утекла.

«Дорогий Їжачку! — надряпав Ведмедик на шматочку берестини. — У мене за віконцем падає …

Ой, які замети намела хуртовина! Всі пеньки, всі купини засипав сніг. Сосни глухо скрипіли, розгойдувані вітром, і лише працьовитий дятел довбав і довбав десь угорі, наче хотів продовбати низькі хмари …