Голомозі і перуки

Два Вершники на конях вороних
Наввипередки гнались по гірській дорозі.
Враз вітер — геть перуки з них:
— Ах-ах! Вони, на лихо, голомозі! —
Народ сміятися почав:
— Бач, хитрики! Пішли на штуки —
Сховали лисини убогі під перуки! —
Тут Вершник закричав:
— Чого смієтеся, зубаті?
Не ми, тут коні винуваті! —
І, плюнувши в долоні,
Почав стьобати бистроногі коні.

Частенько так за лисини убогі
Безвинно терплять коні бистроногі.