Другові пернатих

Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати
Гризунів, черви, комах?

Таж птахи із нами в спілці —
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі…

Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах,—
Ти одразу присором!

Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг:
Дружньо сяде вам на плечі,
Якщо ви їй справжній друг.

Тих, у кого є кормушки,
В кого є птахи в дворі,
Не кусають ані мушки,
Ні трикляті комарі.

Бо птахи працюють ревно,
Поїдаючи комах,
І до вечора в них, певно,
Аж оскома на дзьобах!

Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах,—
Неодмінно присором!

Дмитро Білоус. “Пташині голоси”. Художник Валентин Литвиненко. Київ, видавництво «Веселка», 1961 рік