Діє слово!

Бистрі очі, вмілі руки,
рухи точні, як слова.
Вияв радості і муки —
слова, мови плоть жива.

Де леміш і чересло —
розрослось колосся,
сиве жито поросло —
слово розцвілося!

Де сокири звуки чисті,
пилки виспіви прості,
тирси розсипи злотисті,
мови злитки золоті.

Де позначило тесло
біг коліс, полоззя,
де цвілося ремесло —
слово розцвілося!

Стружок кучері русяві,
сиві вуса конопель,
на Дніпрі, Сулі, Росаві —
не за тридев’ять земель.

Де загонило весло
в сіть йорша, лосося,
з мислі слово проросло —
слово розцвілося!

Далі — лопать замість весел
і машина замість рук,
від старих простих ремесел —
в царство мудрості наук.

Щоб ракету понесло
в зоряне мІжгроззя.
Де безмежне зір число —
слово розцвілося!