Байки Микити Годованця — сторінка 20

На світі здавна рідна мати —
І вчителька, і друг свого дитяти…
Рачиха вчить маленьке Раченя,
Що лиш стає на власні ноги:
— Гляди, з сьогоднішнього дня
У тебе, сину …

— Ох, пташечки! — Сова кричить.—
Погляньте — дуб росте в діброві!
Хто хоче жить —
Зломіть його обов’язково!
Як люди з нього вистружать дубці —
І буде вам з …

Якось-то Олень у ріку забрів,
Милується на власну вроду:
— Красою ми царі з царів!
Рогами славимо природу.
За Роги ми і в почесті, і в славі,
За них я …

Марс — всемогутній бог війни —
Все воював і довго не женився,
У рай життя родинного спізнився
І горював без вірної жони.
Так, може, й смерть його б застала,
Але …

Олениха, пускаючи в світи
Кохане Оленча,
Так сина науча:
— Будь, сину, мудрий ти,
Умій себе вести:
У бійку сам ніколи не встрявай,
А здачі не вагаючись давай.
Сміливий дух …

Бідненька ти, голубонько моя!
Таке ще молоде,
А вже Вдовиця.
І сонце не сія,
Кусок у рот не йде,
А щастя дороге і не присниться:
На смертну лаву ліг коханий …

— От Дуб, так Дуб!
На нім сокира скаче
І пилка не бере. Ну, сталь!
Тут добре натанцюєшся, козаче! —
Іде Дідок. Йому невдаху жаль:
— Послухай, Дроворубе!
Потрібно знати …

Матусю, плач! Прийми смертельну муку!
На Сина кат здіймає руку:
За вбивства, за крадіж, за злочини важкі
Сьогодні настає страшна відплата.
Всім нелюди такі.
Бридкі,
Але ж тобі… То ж …

Опасистий Ведмідь розлігся на травиці,
Погірдливо хваливсь кумі своїй Лисиці:
— Я з давнини людині другом був.
Про лагідність мою пісень вона співає.
Ось і тепер: в кущах відпочиває,
А …

Зібрав колись Зевес усі народні Блага
І в скрині заховав, безжальний скупердяга.
І не благай, не плач і не молись,
Бо відповідь одна — на потім, на колись.
Жорстокосердий бог …

Передчуваючи кінець свій неминучий,
Один Дідок так голосив, презлючий,
Аж навкруги гула луна:
Видима смерть страшна!
І день, і два минає —
Дід не конає.
Тут Баба Дідова взялась собі …

Прийшла весна — година женихання.
Під кожним кущиком і шепіт, і зітхання,
Троїста голосна музика виграє —
Дівчат Венера заміж видає.
Для всіх богинь — веселих і принадних —
Знайшла …

В Хазяйки був веселий Котик,
Пухнастий хвіст, тепленький ротик.
То ніжно він
Полащиться коло колін,
Не боячись осуди,
Тихенько вилізе на груди,
Воркоче
І вусами лоскоче.
Хазяйка тішиться, регоче,
Ласкає …

Лисиця посадила чагарник.
Мовляв, дивіться всі: Лисиця — трудівник.
А може, думка та була: в годину скрути
Прекрасним порятунком може бути
(Чи не беруть Лисиці приклад з нас,
Як нори …

Весела Мишка над ставком жила,
А легковажною була:
Не радилося серце з головою,—
Із Жабою здружилась ставковою.
Здружилася, злюбила так її,
Що кинула і береги свої,
Закривши очі, в грудях …

Віслюк і Лев у спілці у великій:
Худий Віслюк шаленим криком
З ущелин кіз вигонить диких;
Лев на дорозі переймає,
Що вловить — поїдає.
Награвся Лев, наївся, більш не хоче.…

Пастух отару пас в долині
І походжав у затишку дерев,
Не думав об лихій годині.
Аж раптом десь узявся Лев.
Пастух — на плечі ноги,
У жертву обіцяє богу
Вівцю …

Застукавши у польовому стані,
Собака Зайця згріб, торсав;
То в очі зазирав, немов юнак коханій,
То за хребта кусав,
То смикав за хвоста,
То солодко уста
Лизав;
«Хороший мій!» — …

І не хотілось Соловейку їсти,
Та здумав на городі сісти
(Горобчики там крали зеренце).
Потрапив Соловей в сильце.
— Пусти мене, Господарю города!
Я — Соловей. Яка від мене шкода?…

Несе бурхлива повінь кущ калини.
Гадюка на кущі по річці плине.
Кричить Лисиця з берега, здаля:
— Привіт мій капітану корабля! —
Гадюка в крик: — Рятуй, голубко, душу,
Бо …

Ворона мовчки слухала Шпака.
Ворону Шпак сердито розпіка:
— Ти в дружбі нерозбірлива така!
Кого собі обрала другом? Віслюка?
Зв’язалася з цим ледарем і дурнем.
Дружила б з ким розумним …

Якось-то Миша Польова
Відвідала подружку Домову:
— Ну як, здорова та жива?
— Спасибі, гарно я живу.
Перебирайсь до мене, друже мій!
У мене їстівне й напій,
М’ясце, гречана каша…—…

Поклажу претяжку
З далекої дороги
Кінь ледве ніс на гострому хребті:
Губив сльозу гірку,
І підгинались ноги,
Немов стеблинки ті.
Насилу
Говорить Віслюку,
Товаришу в путі:
— Ох, друже милий,…

Схопив Хижак малого Солов’я.
Нещасний умирать не хоче:
— Шановний Яструбе! Який наїдок я?
Он велетень Орел під хмарами клекоче,
Так ти
На нього налети! —
А Яструб: — За …