Байки Микити Годованця — Сторінка 22

Гадюка краю вже дійшла:
Кусає всіх, глузує та ляка.
Така біда: гадючого жала
Бояться всі (крім Їжака,
Але Їжак в кущі зарився,
Громадським лихом не журився).
Ведмідь боїться волохатий —…

Вовк спить і снить, звичайно, м’ясом.
Але бувають часом
На світі чудеса:
У непролазній гущині, в діброві,
Знаходить Вовк мішок вівса,
Хай він йому — мов те сідло корові.
Але …

Жили-були в селі в нас два п’янички.
Підуть на все, лише б напитися до гички.
Якось забрів Кушнір в село,
Заготівник багатий,
Питає шкур продати.
П’яничкам підвезло.
Порадились тихенько
Та …

Демад, оратор, славлений усюди,
В палкій промові всіх до правди звав.
Але не слухали промовця люди,
І гомін замагав його слова.
Ображений, промову обірвав:
— Цікаву байку знаю я, громадо.…

Якийсь-то Птахолов під п’яну руку
В сильце піймав Гадюку.
В базарі галасав сп’яна:
— Купуйте співуна!
— Ти ж продаєш змію?!
— За що купив, за те і продаю.
Коли …

Барс простягнувся на травиці
І хвалиться рудій Лисиці:
— У Барсів шкури благородні!
Своїми ви почванитись не годні!? —
Лисиця знайде виправду всякчас:
— Зате душа свята у нас!

Душа …

Питає Лев Слона: — Коханий мій!
Чого тривожишся? Здригає спина,
Вухами крутиш, мов ідеш на бій.
— Ох, не питай! Лиха мені година:
Комар дзвенить, мов похоронний дзвін.
Уранці розпочав …

Вугляр і Сукновал в пивниці
Здружилися за склянкою вина.
В обох професія брудна,
Але душа — як та вода в криниці.
— Ти переходь до мене жить,
Довічно будемо дружить! …

Зевес створив людину
І милувався нею недарма:
— Попрацював яку годину
І маю радість, кращої нема!
Хай лихословець Мом приходить,
Цей витвір і йому догодить. —
А Мом вже тут,…

Лисиця від Мисливця утіка.
Нагналася на Лісника
І почала блатати
Урятувати.
— Урятувать? Чому б і ні?
Ховайся швидше в курені! —
Ледь встигла зачиниться,
Ні мертва, бідна, ні жива,…

Біда старенькому велика:
Живе й живе, мов груша дика,
Дід Смерть покликав.
Смерть стала за плечима,
Всміхається холодними очима.
Дід з остраху закляк,
Біду відводить так:
— У мене є …

Один Митець, за прикладом батьків,
Робив на торг із дерева Божків.
Зробить не штука —
Продати мука.
— До мене, гей! Спішіть купить,
Хто хоче добре жить!
Божок у хаті …

Папуга з Мавпою, що з давніх літ
Жили у непролазній хащі,
Зібралися завоювати світ,
Місця засісти вищі й кращі.
Папуга вихваля що сили є:
— А ви ж такі розумні …

— Сусіде, брате мій, позичте Віслюка!
До міста — хоч заріж, до лікаря потреба.
Дорога, як на те, далека й нелегка,
А їхать конче треба:
І голова болить, і крутить …

Ситеньке Порося, задрипану Козу,
Вівцю безрогу
На возі у базар везуть.
Усю дорогу
Коза мовчить,
Вівця мовчить,
А Порося, мов найнялось, кричить.
Сказав Осел, що віз
Той віз:
— Коза …

Постарівсь Лев, збезсилів і змарнів.
Не ждав собі таких голодних днів.
— Лисичко! — подругу зове. –
Тут близько Олень десь живе.
Піди кивни-моргни,
До мене замани! —
Лише гіллястий …

Тікав Охрім від злиднів у світи, —
Він щастя там хотів знайти.
Звалив на горб торби,
Готовий до трудів, до боротьби.
А Доля-жартівник, глузуючи з небоги,
Дарунок золотий підкинула під …

У лісі дикім вибрали старшим
Вовчиська з вовчого загону.
Понурий Вовк не був дурним,
Одразу — скрізь свої закони:
Хто що зловив — добича та
Іти повинна для гурта!
Ретельні …