Байки Микити Годованця — Сторінка 16

Свиня, йдучи на Сарану клятущу,
Вхопила Коника, музику, співуна,
Що був їй на шляху в шкідницьку гущу.
Видима смерть страшна,
Почав проситися в Свині:
— Пробач мені,
Я — Коник. …

Не вірите? А факт. Було:
Кохання юне серце облягло,
І розум над чуттям утратив владу.
Юнак Венеру звав: — Благаю дати раду!
Я Кішку божествлю,
Як світ ясний, її люблю.…

Не сподіваючись ні капості, ні зла,
Блукаючи, Гадюка заповзла
Не хотячи до Їжака, до хати
(Не думала, з ким буде діло мати).
Господар каже: — От так да!
Сама прийшла …

Зловили Журавлів, що випасали сходи.
Ладнаються набить, щоб не робили шкоди.
Лелека з ними був: — Я житечка не їв.
В компанії із ними сів!

От ви й скажіть мені:…

Хвалили Бабу люди:
— У вас старенька — кращої нема! —
А Дід на те: — Ви хвалите дарма!
Хто діло зна, — казати так не буде:
Ви з нею …

Лис вихвалявся басом:
— О Кішко! Я не ти!
Дивися, он Хорти;
Я викрутасом-вихилясом
Від них врятуюсь всяким часом. —
Проте крутивсь-вертівсь і сам,
Невдаха, здався Псам.
А Кішка враз …

Нічим розумним Кіт не відзначився:
То на печі лежав, то з Півнем бився.
Щоб ворога принизить, доконать,
Став Півню критику читать
За поведінку:
— Хто благородний, — має справжню жінку,…

Як позику береш, не хочеться й гадати:
А як ту позику віддати?..
Прийшли Івану дні трудні,
Платити треба борг — в кишені ні гроша;
У тілі грішному одна душа,
Та …

Наїлися весільні, напилися.
А Пес під призьбою голодний млів.
«Хіба від п’яних правду мав колись я?» —
Подумав. І пробрався до столів
Хоч кісточкою поживитися.
Та п’яний тільки зна що …

Із Заздрісним Скупий ужитись не могли:
Що б не придбав Скупий,
А Заздрісний вже лічить;
Що б не купив Скупий,
А Заздрісний — удвічі.
Пішов якось-то під обід
Скупий до …

Обнявшись міцно, як братове,
У щирій вірності й любові
Дорогою Панас з Хомою йшли,
Калитку з золотом знайшли.
По-людськи — треба б поділиться,
Коли ж Хома, лиха душа,
Калитку взяв, …

Порядна тиха хата
Зробилася блохата.
Замучені турботою одною,
Боролися з Блохою навісною:
То під пахву залізе, шебершить,
То в рукаві лоскоче і смішить,
То вилізе на спину
І обрида — …

Вовк жив, як фон-барон у лісі.
Та не сиділося гульвісі:
Мотнувсь на луки соковиті, —
Там випасались коні ситі.
— Я — лікар ваш, панове.
Чував — хворієте на задні …

Хворіє чоловік: — Вклоняюся, молюсь.
О боже, вилікуй! Знайду що — поділюсь. —
Одужав, рушив у дорогу.
Знайшов сливки — і кісточки дарує богу;
Знайшлось яйце — до бога йде,…

Два кревних вороги пливли по морю.
Знялася буря, топить корабля.
— Якби знаття, — один говорить, —
Хто вмре раніш — чи він, чи я?
Скажи, керманичу: в негоду
Корма …

Крук у темному гаю
Шану й славу мав широку.
Раз із ворогом в бою
Збувся ока.
З того дня
Де поділась шана й слава:
Відвернулася рідня,
Стала жінка неласкава.
Крук …

Жаба, грізно вирячивши очі,
Верещала так, що Лев злякавсь
І за скелю заховавсь:
«Може, з’їсти Лева хоче?
Аж мороз шкребе по шкірі.
Ох, які страшні є звірі!»

Якось я повірив …

У чоловіка жінка клята:
Зробилась пеклом власна хата.
А жінка все стоїть на одному,
Не жінка — скарб попавсь йому!
Послав її з людьми на поле —
Нехай кукіль у …