Байки Микити Годованця — Сторінка 17

Дві жінки мати — горе та біда,
Коли одна стара, а друга молода:
Та чорне вискуба, та — сивину…
Що бідному робить? Узять ще одну?
Узяв, на горенько собі, —…

Осел в гаю образив Кабана.
Кабан Осла припер до деревини:
— Вмирай! Я не прощу провини! —
Кабан пощади кривдникам не зна!
Осел вухами, знай, пряде,
Покірно смерті жде,
Закривши …

Не дуже їсти Вовк хотів,
А трапилось — на Кізку налетів.
За звичаєм повинен був із’їсти,
Та Кізка не дурна у зуби лізти
І, щоб відстрочити біду,
Взялася грати на …

Нехай йому з таким життям поганим!
В душі самі болючі рани,
Жить сили не стає.
У лісі — страх: жить Лиска не дає;
У полі — страх: мисливець люто б’є;…

Швидкому Кажану забаглось панувати.
Завзявсь Зевса він канючить і благати,
— На себе подивись! — Зевс йому на те. —
Таж на тобі і пір’я не росте! —
Кажан, сумніший …

Ведмідь до суду позов дав,
Щоб м’ясо Віл позичене віддав.
Віл на суді клянеться, молить,
Що м’яса він не позичав ніколи:
— Відомо ж бо усім,
Що м’яса я не …

Наш Каганець чванливо задавався,
До зір ясних тихенько піддобрявся:
— Мій світ ясніший від свічі.
Я кращий Сонця вдався,
Воно-бо світить вдень, а я вночі!
Я, звісно, не кажу про …

Курликає Павич на все подвір’я,
Всіляко вихваля
Своє барвисте пір’я,
Глузує з Журавля:
— Пень сірий ніс дере угору! —
А Журавель на мову ту:
— Я хмари ріжу на …

Понад столом обіднім носить Муху.
Дзижчала: — Страви тут смачні!
То все на честь мені
За діло, за високість духу!.. —
Та раптом спритниця, не скерувавши руху,
Втопилася в підливі …

Зажурений Ведмідь ледь-ледь не плаче:
Царем в гаю
Нема кого призначить.
Ворона кряче
Здуру:
— Даю
Свою
Кандидатуру! —
Ведмідь схопив корону,
Коронував Ворону…
Аж бачить: між граків
Цар по …

Лев
— Ну як не соромно валятися в калюжі?
Свиня
— Розбоєм грішно жити, друже!
Гадюка
— Як треба жить, — питайтеся мене!
У мене слава й честь найлуччі.
Крук…

В базарі шум, безладдя, метушня.
У кожного турбот і клопоту по вуха.
Усяк кричить своє і другого не слуха,
Кудись спішить, вчорашнє здоганя…
А на траві у липках за базаром…

Хворіючи, Хапун благає лікарів:
— Врятуєте — дам сто волів!
— Та де ж тобі їх взяти,
Коли нема й теляти коло хати?!
— Яке до того діло вам?
Сказав, …

Учивсь Віслюк співати. Шкода й мови.
— Що Соловейко їсть? Співу чудового! —
Спитав Віслюк Осу.
А та на сміх: — Росу! —
Віслюк ревнув з баса:
— Нехай мені …

На Зайчиків сіреньких
Насілися Орли.
Зайці Лисиць рідненьких
Благать, щоб помогли.
А ті: — Та ми б охоче, любі,
Якби самі ви не беззубі!

Нехай тобі яка біда —
Не …

Віслюк із Півнем попасались
І на біду не сподівались.
Аж бачать: Лев до них іде.
Віслюк тремтить і милості не жде,
Покірно похиливсь, закривши очі.
А Півень враз крильми як …

Гора стогнала. Клекіт в глибині,
Мов духи там казилися земні.
Чутки тривожні ширились між людом,
Ураженим страшним і грізним чудом.
Хтось каже: — Вірте вже мені,
Чи вибухне Гора важким …

Степан щасливо жив. Любив свій тихий двір.
Чинбар навпроти оселивсь недавно,
Співав, шумів і грюкав безугавно.
А сморід від квасу й шкір?!
До Чинбаря іде: — Послухай, друже мій!
Признач …