Мудрий Ховрах

На дубі восени
Сиділо кілька Гав.
Ховрах побіля них
Неквапно пробігав.
— Сестрице, глянь: красунь який!
Спокійний, важний та гладкий.
Цьому байдуже, що смачні корма
Присипле снігова зима.
З біди знущається, гуляє,
А з нашим братом басом розмовляє! —

Ховрах зневажно позирнув,
Крізь зуби гордо протягнув:
— Учіться, Гави, в мене:
Живу в житах зелених.—

Коли хліба комбайнер косить
Ховрах в запаси зерно носить.
А хто живе з запасом,
Той може говорити басом!

Рік написання: 1956