В гостині у Шпака

Веселий Соловей з сусіднього ліска
Якось-то прилетів у гості до Шпака.
— Яка краса!
Чудовий сад
Який! —
В захопленні сказав співець палкий.—
Аж серце грає на роздоллі!
Гілля, дивися, гнуться долі.
Багату душу вклав трудар!
Такий врожай — народу щедрий дар.

— Хав-хав! Базікання пусте! —
Захавкали Сичі.—
Ми тут літали уночі,
Шукали з’їсти щось, проте
Податись геть примушені були,
Бо поживитися і мишки не знайшли.

Сичі не журяться: що для громади мило?
Їх шлунок — усьому мірило.

Рік написання: 1956