Крилов Іван Андрійович — сторінка 3

Зозуля на сучку зажурено кувала.
— «Що, кумонько, така сумна?» —
Їй з гілки Горличка ласкаво воркувала:
«Чи ти об тім, що відгуляла
У нас весна,
Кохання з нею, сіло …

Від скарги на судців,
На сильних і на глитаїв
У Лева лопнуло терпіння,
Він сам рішив свої оглянуть володіння.
Їде він, а Мужик багаття розіклав, —
Вловивши риби, смажити збирався.…

Скупий втрачає все, бажавши все дістать.
Щоб довго прикладів тут не шукать, —
Хоч їх багато є, я добре знаю, —
Та ритись лінь, так намір маю
Стареньку байку розказать.…

Не хочеш бути диваком,
Держись звання, в якім ти був ще малюком.
Простий з вельможним панством не ріднися,
І, як родився карлюком,
То в велетні уже й не пнися,
А …

Про вовчу жадність всякий знає:
Бо Вовк під час їди
Кісток не залишає.
Та з них один зазнав біди:
Він кісткою чуть не вдавився.
Не може Вовк ні охнуть, ні …

На Щуку хтось у суд доніс, —
Від неї, мов, життя нема нікому;
Заяв набралось цілий віз,
І скоро лиходійку, всім відому,
На суд у ночвах принесли лини.
А судді …

На чужину якось дві Мухи відлітали,
Та стали кликати з собою ще й Бджолу:
Бо від папуг вони чували
Про той далекий край велику похвалу.
До того ж для самих …

Підвищив раз Орел Зозулю в Солов’ї.
Зозуля, в новім чині,
Поважно сівши на ялині,
Таланти в музиці свої
Тут виявлять пустилась.
Та ба — всі геть летять,
Одні глузують лиш, …

До Ратая вповзла Змія
І каже: «Нум, сусідо, жити в згоді!
Тепер мене тобі вже стерегтися годі;
Ти бачнш — віддавна інакша стала я
І шкіру — вір-не-вір — ще …

Раз якось з’їхавшись з знайомим у дорозі,
Із приятелем тим я мав один нічліг.
Ледь вранці я продерти очі встиг,
І що ж тут узнаю? Мій приятель в тривозі:
Учора …

В якійсь отарі у Овець,
Щоб не могли Вовки їх більше турбувати,
Покладено Собак іще придбати.
Що ж? Розвелось їх стільки під кінець,
Що Вівці од Вовків і справді уціліли,…

«Андрію, ну ж бо йди!
Куди ти запропав? Іди мерщій сюди,
Глянь в дядькову калитку!
Торгуй по-моєму, то будеш ти не в збитку», —
Вчив небожа Купець в крамничці у …

Уздрівши, що мужик над дугами трудився
І вигідно збував їх з рук
(А дуги гнуть терпляче, не без мук),
Ведмідь гадав, що й він з труда б того розжився.
Лунає …

Поміж Гарматами і Парусами
Зчинивсь розлад на кораблі.
І от Гармати, вгору зводячись носами,
Так скаржились перед світами:
— Чи ж бачено це взагалі,
Щоб хизувались полотнища величаво
І в …

Колись задумала Мишва себе прославить
І, не зважаючи вже на котів,
Звести з ума всіх ключниць, кухарів
І славу про свої діла трубить заставить
Аж від горищ до погребів;
Для …

Осла один господар мав,
І так себе сумирно той держав,
Що селянин не міг Ослом і нахвалитись;
А щоб у лісі він не заблудив —
Мужик йому дзвінок на шию …

Свиня під дубом віковим
Наїлась жолудів усмак, аж поки впала
І вволю виспалась під ним;
Тоді, продравши очі, встала
І рилом підривать коріння в Дуба стала.
— «Це ж шкода …

Колись-то Мужика Лисиця попитала:
— Скажи, будь ласкав, куме мій,
За що се честь така ось шкапі сій?
Про се вже я давно спитать тебе бажала;
Коли не подивись —…

У Мельника вода проссала якось гатку.
Біда б і незначна спочатку,
Коли б прикласти руки тут.
А втім не хоче Мельник пальцем ворухнуть;
І теча далі день по дню стає …

В одного селянина служачи,
Собака із Конем якось змагатись стали.
«Чи ба!» — Барбос говорить: «пан який… мовчи!
Про мене, й зовсім з двору хай тебе б прогнали.
Ну що …

«Скажи бо, голово лиха, ти звідкіля?» —
Лисиця, стрівшися з Ослом, його спитала.
— «Від Лева щойно я!
І де бо, кумо, сила та його пропала?
Бувало, зареве, так стогне …

Вовк з лісу якось у село забіг,
Не в гості, — скрута в небораки:
Бач, шкіру він свою беріг:
За ним мисливці гнались, і псарі, й собаки.
У перші-ліпші він …

Змія залізла під колоду
І злилася на цілий світ;
Така вона вже з юних літ,
Що вміє злитись лиш: так створена з природи.
Баранчик, поблизу гуляючи, сказав;
Він про Змію …

В саду у пана у ставку,
В воді прозорій, як в струмку,
Лящі водились.
При березі собі гуртами веселились,
І безтурботні дні, здавалось їм, котились.
Та враз
Пан ще з …