Вірші Леоніда Куліш-Зіньківа — сторінка 3

Всі творі в розділі

214

Зима

Десь, кудись поділось літо,
Сонця теплого нема.
У кожух такенний вдіта
Бабця біла йде — зима.
В неї в торбі — сніговиця,
Ще й хурделиця на дні.
— Діставайте рукавиці…

108

Котик

В дзеркало дивилося
Біле котеня
Й дуже зажурилося
Якось серед дня.
Пострибало з хатоньки,
Сум його бере:
– Я уже вусатеньке,
– Я уже старе.
– До Оленки тулиться:
–  …

279

Мишка і книжка

Мишеняті
Мишка-мати
Каже: – Доню,
Вчись читати,
Бо тобі уже
Пора
Братися за букваря…
Розгортає
Мишка книжку,
Щось пищить
До себе нишком.
Раптом плаче:
– Ой, біда!
Щось вусате
Вигляда!…

64

У садочку серед вишень

У садочку серед вишень

На маленькому стільці

Грицик книжечку залишив

Про веселих горобців.

Повернувсь – самого  себе

Вже здивовано питав

–  І кому було це треба?

Книжку хто перегортав?..

Шелестіли …

354

Їхав заєць

В переповнений трамвай

Ледь встиснувся сірий зай.

На зупинку коли біг,

Гаманця згубити встиг.

Ой, біда! Біда яка!

Їде заєць без квитка.

Контролер-борсук-дідок:

– Покажи, – сказав, – квиток…

Бідний …

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: