Вірші Леоніда Куліш-Зіньківа — Сторінка 4

– Що за тупіт,
Що за стук?
– То танцює
В лісі жук.
До обіду
Танцював,
Зайця й лиску
Налякав,
Бо подумали
Вони:
„Де взялися
Тут слони?”…

В дзеркало дивилося
Біле котеня
Й дуже зажурилося
Якось серед дня.
Пострибало з хатоньки,
Сум його бере:
– Я уже вусатеньке,
– Я уже старе.
– До Оленки тулиться:
–  …

Уранці біля хати
Малесенькі сліди:
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг,
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.…

Наробили півники сміху —
Серед літа теплого — снігу.
То не сніг розсипався на подвір’ї,
То літає з півників пір’я.
Досить битись, півники,
Ой, доволі! —
Будете до осені
Зовсім …

Три веселі павуки
Несли сітку до ріки.
Мухи крилами махали –
Щук у сітку заганяли.
І впіймалось десять штук
В сітку ту зубастих щук.…

Вчора

Тридцять три

Сороки

Знов

Не вивчили

Уроки.

Бо учили

Ті уроки

Вкупі

Тридцять три

Сороки.…

Біля озера щодня

Бавить жаба жабеня.

Обіймає лапкою,

Називає жабкою.…

Мишеняті
Мишка-мати
Каже: – Доню,
Вчись читати,
Бо тобі уже
Пора
Братися за букваря…
Розгортає
Мишка книжку,
Щось пищить
До себе нишком.
Раптом плаче:
– Ой, біда!
Щось вусате
Вигляда!…

У садочку серед вишень

На маленькому стільці

Грицик книжечку залишив

Про веселих горобців.

Повернувсь – самого  себе

Вже здивовано питав

–  І кому було це треба?

Книжку хто перегортав?..

Шелестіли …

Муха

Цілий день

Дзижчала,

Павуку

Надокучала.

– Не дзижчи, –

Він каже

Мусі, –

Бо дзвенить

Мені

У вусі.

На таку, як ти,

Сусідку

Я нову

Поставлю сітку.…

Написав

Записку Лис,

Щоб прийшов

Когутик в ліс,

Бо Ведмедик

Довго спить

І нема кому

Збудить.…

В переповнений трамвай

Ледь встиснувся сірий зай.

На зупинку коли біг,

Гаманця згубити встиг.

Ой, біда! Біда яка!

Їде заєць без квитка.

Контролер-борсук-дідок:

– Покажи, – сказав, – квиток…

Бідний …