Вірші українських поетів — Сторінка 90

Зелений червень і тихий дуже
Соснові рами край пасік струже.

Край пасік струже, щоб мали бджоли
Куди вмістити солодке поле.

Солодке поле — то соки цвіту.
Як вийдеш з хати, …

Хлипа липень.
— Чом ти плачеш?
— Облітає з липи цвіт…
На стежині онде, бачиш,
На траві біля воріт.

Я кажу:
— На те ж і літо,
Губить квіти сад …

Дощ-дощило
Налив води барило
Для дівчаток вмиватися,
Для качаток купатися.
Ще й сказав:
— Я не скупий.
Хочеш, кізонько,— попий.—
Пила кізка,
Пила гуска,
Пила яблуні галузка.
А вода
Молода,…

Я — собі стежка,
Стежка-мережка.
Між трави, між стерні
Йдіть по мені.
В мене довга спинка,
При мені ялинка,
При мені копички…
Гайда, черевички!
Я веду, поведу,
Що захочете знайду:…

На острові зеленого селезня
Зелені світанки, зелені дні,
Зелена вода при березі,
Зелені стоять курені.
А селезень ходить по зелені,
Зеленого ставить млина.
Зеленого млива намелено —
Зелена уся далина.…

Літають ластівки. Диви,
Так розлітались, що аж вітер
Заколихав довкола віти
Та гривки першої трави,
І синьо робиться над світом,
І синьо світяться стави.
Вточило небо синяви
На все велике …

Трави в пояс, земля, як на святі…
Тихо й сонячно на лану.
Над левадою бусли крилаті
Виміряють небес вишину.

Так далеко, так широко й високо,
Так гіллясто колишеться сад,
А …

Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі косарі.…

Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.

Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.…

Місяць  здіймається  вгору та  вгору.
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору,
Повну зірок.
Міояцю-красеню,
Повну зірок.

Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,—…

Вже осипався горіх,
На травицю іній ліг.
Я хотів спинити літо,
Та зчинився буйний вітер.
Я хотів спинити осінь —
Холод вигулькнув з-за сосок,
Я погрітися побіг,
А тим часом …

ЧАЙКИ
Чап-чап, чайки в воді.

Чап-чап, лапки руді.

Чап-чап, білі човни.

Чап-чап, тихі вони.

Чап-чап, йду я сама.

Чап-чап – чайок нема.

ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ
Хить-хить –

повітряний змій летить.

Виль-виль …

Електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу.
Каже він:
— По стежці лізу,
не пихчу,
везу валізу,
то угору,
то донизу,
то поблизу,
то по хмизу,

крізь сучки, калюжі й …

Тут повно ревучих дитинок
і зовсім немає хустинок.
Ревучим на всі голоси
немає чим втерти носи!

Тож тато біжить в супермаркет мерщій,
купує хустинки для носиків, щік,
для вух замазурячих,…

Знають усі діти,
як потрібно ревіти.

Наприклад, шукаєш тата,
який щойно сів читати,
і кажеш стонадцять разів:
«Ох, я б цукерочку з’їв!»

Якщо ж узятись за маму,
то слід ревіти …

(За Я. Бжехвою)
Недоростки з різних міст
Влаштували в лісі з’їзд.
Радилися небораки:
По-перше —
Де зимують раки?
По-друге —
Хто малює зебрі смуги?
По-третє —
Чи колючий хвіст у …

(За Я. Бжехвою)
Мешкала Стонога біля
Міста, котре звалось Біла.
Раз Стоногу запросили
В Білу в гості, на весілля.
Як зраділа тут Стонога
Та як кинеться з порога!
Вискочила на …

Кури в полі сіють просо,
Як заведено давно.
А півні те просо косять,
Решетують на пшоно.
індик Із пшона наварять каші
Жовторотій дітлашні…
Виростуть курчата наші,
Стануть кури та півні …