ведмежато вийшло жати
клишолапе заважате
пиріжків понадкусило
квіти в клумбі покосило
по дорозі від берлоги
потоптало зайцю ноги
зайцю ноги клишовуху
клишовух утік щодуху
йшло повз білку хвосторуду
потім бджілку …
Вірші українських поетів — Сторінка 88
Всі твори
2 017 works in catalog
Упіймав Тьома сома
і поїв сома вдома.
Собі Тьома вдома сів,
собі сома Тьома з’їв.
А потому із дому вудка
знову зве Тьому: —
Нум, ходімо, Тьомо,
та упіймаємо кита!…
Наша чашка миє вуха,
щоб вдягнути капелюха
і піти у гості,
де виделки гострі
й чайники кирпаті
влаштували паті.
Швидко сковорідки
вимили борідки.
Та ще й кралі-ложки
причесались трошки.
Ось …
Йшли з війни
кавуни,
потомилися вони.
Ще й смугасті лати
почали линяти.
А в найстаршого на потилиці
всі листочки геть покрутилися.
Та сміялись вояки дорогою,
бо вертались вони – з …
а хтось не зна
що ось сосна
яка сосна?
гінка сосна
сосна соснище
од неба нижча
нижча од неба
вища од тебе…
Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.
Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.
Потім сів на ґанку
почекать Іванку …
В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на …
А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б’ючкої киці —
зеленка на пиці!…
Річка річка синя
сонце в ній як диня
плаває туди-сюди
хвильки робить із води
а у диню оси
заховали осінь
дині хочеться мені
але хвильки крижані…
Їхав віз через ліс,
а на возі сто валіз.
А у кожній із валіз —
павучок діру прогриз.
А у кожній із дірок —
смачно схований сирок,
в сто вузлів, …
Скопав кріт
Край воріт
Невеличку грядку.
А курчатко
Ту грядку
Засівало просом,
Скородило носом.
Як пололо грядку
Курчатко,
Були в нього лапки
За сапки.
Як вродило просо-волосо,
Курча його носить …
Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається.
Сонце прокидається —
Хмаркою вмивається.
Ну а ми з сестричкою
Вмиємось водичкою.…
Бджілок так багато —
Не порахувати…
Раз, два, три, чотири, п’ять…
Всі вони кудись летять.
Ті — назад, а ті — вперед,
В небі, наче вулиця.
Носять, носять бджілки мед…
Є листя у гілки,
А казочка — в бджілки:
— Понад липи й ожеред
Я несу пахучий мед,
Він із гарної квітки,
Його їстимуть дітки…—
Для кожної бджілки
На пасіці…
Він сів собі на гілці,
Так гарно, до ладу
На дзьобику-сопілці
Заграв:
Ду-ду, ду-ду!
Як будете проходити
У лісі чи в саду,
Почуйте пісню одуда:
Ду-ду, ду-ду, ду-ду!
І коники-стрибунчики,…
Як сонечко променем косим
Голубило листя здаля,
На грядку, збиваючи роси,
Зайшло біломорде теля.
Скубнуло буряк біля тину,
Солодку капусту збира.
«Ну що ти поробиш? Дитина…»—
Міркує корова стара.
А …
З гілки на гілку
Носить вітер білку,
Не дає упасти
Хвостик пухнастий,
І тому раденька
Білочка руденька.…
— Ко-ко, ко-ко,— хтось на стежці.
— Ку-ку, ку-ку,— хтось на гілці.
— Ках-ках, ках-ках,— хтось на річці.
— Жив-жив, жив-жив,— хтось на ґанку.
— Га-га, га-га,— хтось у лузі.…