Вірші Андрія М’ястківського

Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати…
Хоче спати…
Спить…

Хоче спати пташка
І мала мурашка.
Хоче спати…
Хоче спати…
Спить…

Хоче спати кізка,
Хоче вже й берізка.
Хоче …

В чистім полі порожньо,
Наче всюди борошно.
То ж не борошно, а сніг
На ріллі заснути ліг.
Зайки-побігайки
По снігу забігали.
Проліски блакитні,
Мабуть, сняться снігові.…

Скопав кріт
Край воріт
Невеличку грядку.
А курчатко
Ту грядку
Засівало просом,
Скородило носом.
Як пололо грядку
Курчатко,
Були в нього лапки
За сапки.
Як вродило просо-волосо,
Курча його носить …

Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається.
Сонце прокидається —
Хмаркою вмивається.
Ну а ми з сестричкою
Вмиємось водичкою.…

Бджілок так багато —
Не порахувати…
Раз, два, три, чотири, п’ять…
Всі вони кудись летять.
Ті — назад, а ті — вперед,
В небі, наче вулиця.
Носять, носять бджілки мед…

Є листя у гілки,
А казочка — в бджілки:
— Понад липи й ожеред
Я несу пахучий мед,
Він із гарної квітки,
Його їстимуть дітки…—
Для кожної бджілки
На пасіці…

Він сів собі на гілці,
Так гарно, до ладу
На дзьобику-сопілці
Заграв:
Ду-ду, ду-ду!

Як будете проходити
У лісі чи в саду,
Почуйте пісню одуда:
Ду-ду, ду-ду, ду-ду!

І коники-стрибунчики,…

Як сонечко променем косим
Голубило листя здаля,
На грядку, збиваючи роси,
Зайшло біломорде теля.

Скубнуло буряк біля тину,
Солодку капусту збира.
«Ну що ти поробиш? Дитина…»—
Міркує корова стара.

А …

З гілки на гілку
Носить   вітер   білку,
Не дає упасти
Хвостик   пухнастий,
І тому раденька
Білочка руденька.…

— Ко-ко, ко-ко,— хтось на стежці.
— Ку-ку,  ку-ку,— хтось   на   гілці.
— Ках-ках,   ках-ках,— хтось   на   річці.
— Жив-жив, жив-жив,— хтось на ґанку.
— Га-га, га-га,— хтось у лузі.…

Зайченятко в яму впало,
Задню лапку поламало.
Бідне, бігати не може.
Хто маленькому поможе?

Сунуть хмари волохаті,
Горе тому зайченяті…
Я візьму його додому,
Постелю йому солому.

Буду лапку лікувати,…

Коте, коте, вуса з дроту,
Мружиш очі — спати хочеш.
Він потягся, нявкнув тричі: —
Всі мене котусем кличуть.
В мене очі бачать зірко
Хитру мишку, темну нірку,
І не …

Ой сердитий, ой сердитий —
Походжає, як борець,
Всіх на світі хоче бити…
То заходить за хлівець,
То по стежці крильми поре
Недалеко до біди.
Гей, тікайте — буде горе,…

Он, дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,
Може пощипати,
Як його чіпати.…

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала,
Чайка   чашок   не   придбала —
Квітів-дзвоників нарвала.

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала…
Та не чаю, а росиці
З голубої медуниці.…

Я — горобчик, ців-ців-ців,
Я на маківку присів,
А довкола маківоньки
Золотаві голівоньки,
Всюди листячко зелене…
Вчіться цівкати у мене:
Ців-ців-ців!…

У сома, сома
Соменята дома.
Ну а тих соменят
Аж сто вісімдесят.
Каже старший синок:
— В нас підводний дитсадок!…

Там, де виріс в лузі клен,
Де ясніє райдуга,
Стільки тих собі імен
Бусел навигадував!..
Став і каже:
— Кле-кле-кле…
Я не бусел, я леле…
Що леле? Яке леле?
Що …

Був би в мене коник,
Я гордився б ним,
Називав би коника
Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжок зробив би
З ремінця, …

— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — …

— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Де ночуєш
Ти вночі?

— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Я ночую
У саду.

— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Од садка
Віддай ключі.

— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Загубив
І не зайду.…

У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними — стриб-стриб,
А я ними — туп-туп!

Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі — стриб-стриб,
А я собі …

Цуцик, цуцик – куций хвіст,
Він цукерки гарно їсть.
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З’їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.…

У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!…