Вірші українських поетів — Сторінка 92

Що за диво – дивне – м’яч?
Лиш торкнись його, він – вскач!
Є великий, є малий, гумовий і шкіряний….
Без м’яча, як не крути, ні туди і ні сюди.…

Прийшла коала дл крамниці:
– Попрошу для плетіння шпиці.
– А сце, – нізвідки долина, –
смацного дайте кавуня,
оті какаові булульки
і евкаліптові смоктульки!

– Ні заперечує коала, –…

Мій друг, зубатий крокодил,
Боїться як вогню води.
Щодня він ходить на роботу
В зелених гумових чоботях,
Плаща вдягає аж по п’яти,
Щоб під дощем не намокати.
А ще вдягає …

Свинка геть розкабаніла –
Не поверне шиї
І не дивно, адже їла
День у день помиї
Так відерце до відерця –
От і розтовстіла.
Та, поглянувши в люстерце
Мало не …

Вчитель вийшов на хвилину –
В класі ось яка картина:
Клишоножко захропів,
Жабич гама комарів,
Мишкін печивом хрустить,
Клишоножко все ще спить,
А Косульська дзвонить Бджілці,
Щось торочить по мобілці,…

Жив – був лев, звіриний цар,
У одному лісі.
Підкорялись леву всі:
І вовки, і лиси,
Бегемоти й павуки,
Змії й черепахи…
Лев достойним був царем –
Без вагань і …

Тиша та спокій у морі на дні…
З мулу капуста морська пророста
На неймовірній такій глибині
Зліва та справа повсюди – вода.

Тут у зеленій безодні, завжди
Рибки красиві всілякі …

Скаче жабка Скрекеке,
Мріє жабка про таке:
«От якби мені хвоста –
Я була би не проста.

А була б я ще гарніша,
Ще дужіща, ще сильніша,
Ще б чудовіще …

На одній планеті
Жив голодний Єті.
Це така людина,
Тільки снігова.

На сніданок Єті
Жив лише котлети
І лише ячмінним
Квасом запивав.

Ну а більш нічого,
Ну геть-геть нічого,
Ну, …

Така дивовижа наснилась мені:

З конем летимо по осінній стерні…

Одного лише не збагнути – ой, ні! –

Чом кінь на мені, а не я на коні?!…

Як літати, як літати,
Як літати я навчуся –
Просто в небо, просто в небо,
Аж у небо полечу!
Подивлюся, подивлюся,
Що там робиться вгорі:
Чи ширяють, чи ширяють
Там …

Змалку гномик Нум не ріс,
Замість нього виріс ніс.
– Що за ніс журився гном, –
Довгий – довгий, ще й гачком?

У кишенях Нум носив
Сорок сім носовичків.
Гноми …

Чесне слово, чесне слово!
Я на власні очі бачив
Білосніжний вир сніжинок,
Що кружляли на дахах.

Чесне слово, чесне слово!
Всі вони були, неначе
Легкокрилі балерини
В накрохмалених платтях.

Чесне …

По стежині через ліс
Миколай дарунки ніс
– Я прямую в дитсадок
Привітати діточок
З Новим Роком, з Василем, –
Так співав дідусь, але…

Дуже довгий був ліс,
І мішечок …

Собака Барабака —
не просто так собака.
Собака Барабака —
собака не проста.
В собаки Барабаки
закудланий хвостяка,
А ще у Барабаки
Холодні геть вуста.

Собака Барабака
З туманами балака,…

Мале мамонтенятко
Спиталося у татка:
– Цікаво дуже знати,
Що ми за звірі, тату?
– Хіба не знаєш сам ти? –
Спитав татусь. – Ми мамонти.

– Неправильно! Неправильно!
Нічого …

У квартирі, що над нами
Слон індійський жив.
Він і днями, і ночами
Дуже тупотів.

Стелю прогинав ногами,
Спати не давав,
Танго, вальси і канкани
Довго танцював.

А коли він …

Привіт! Я ведмедик.
Як велосипедик,
Котитися вмію з гори.
Не вмію співати,
Але рахувати
Умію до трьох: раз, два, три!

Буваю кумедний,
Малинний і медний,
І вредний – вредніший за …