Про Реву

Тут повно ревучих дитинок
і зовсім немає хустинок.
Ревучим на всі голоси
немає чим втерти носи!

Тож тато біжить в супермаркет мерщій,
купує хустинки для носиків, щік,
для вух замазурячих,
пузів брудних,
щоб РЕВА в хустинки сховався — і зник.

Та поки наш тато хустинки приніс,
вже дім коливався від хвиль і від сліз,
вже рибнився, рвався і бульки пускав,
вже дім називався не дім, а ріка.

Тож тато, усе осягнувши сповна,
не гаючись мчить купувати човна.
А дім коливається, рветься, реве,
а дім виривається й далі пливе…
і РЕВА маліє, зникає, мов гном.

А тато вертається —
вже із човном.