Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …

Цей розділ онлайн-бібліотеки TOU присвячений дитячій поезії — у ньому зібрані вірші для дітей, що написані сучасними поетами та класиками української та зарубіжної літератури, повчальні та розвиваючі віршики, короткі вірші для малят, тематичні вірші для хлопчиків та дівчаток, вірші про маму, пори року, про тварин тощо.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу…
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На …
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна …
Я і ти –
ми кроти,
в нору можемо втекти,
якщо тут,
угорі,
буде гірше, ніж в норі.
Переважно нам,
кротам,
гірше тут,
а ліпше – там.
Та буває навпаки:…
І прийшли волхви
О нічній порі,
Принесли волхви
Три ясні зорі.
Що одна вела
До печероньки,
А друга лягла
У кучерики.
А остання зірка
Рокована –
У найглибший сховочок
Схована.…
п’ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад
поки трошки заблудили –
сад украли крокодили
(також п’ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять …
Електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу
каже він:
по стежці лізу
не пихчу
везу валізу
то угору
то донизу
то поблИзу
то по хмизу
крізь сучки, калюжі й мох …
Завелася в домі мишка,
шурхотить вона з-під ліжка:
якщо мишка завелась –
то хоч з ліжка не вилазь.
Я кричу:
– Застряг у ліжку,
терміново кличте кішку,
як не кішку …
Варила Варочка узвар,
узвар пахтів, немов димар,
не видно стало Варку –
а видно тільки хмарку.
Окропу Варка долила,
і трохи хмарка підросла,
і вже аж парко Варці,
немов у …
Дід Андрій — сам не свій:
налетів на нього змій,
чорноокий,
лютий,
у кросівки взутий.
Каже змій: «Тепер Андрій
полоненик зовсім мій!»
«Ич який! — гукнув Андрій, —
маю кий …
Була собі маленька
тиранозавр Оленка.
Вона усіх з’їдала,
з’їдаючи — страждала.
Захрумкотівши пташку,
жаліла бідолашку:
(не всі ж бо егоїсти,
хто любить попоїсти!)…
Взувши правий черевик,
йшов по лісу сніговик:
трохи босим,
трохи взутим
сніговик ходити звик.
В місто видибав:
Овва!
Черевиків треба два!
Трохи босих,
трохи взутих
в місті славнім не бува.…
У будиночку з зірками
дві хмаринки заблукали.
Перша, схожа на гондолу,
припливла до краю столу —
там бабуся із зірками
її гостить пиріжками.
Друга, темна, ніби слива,
в спальні вікна …
А на нас
впав ананас!
Прямо з неба – ананас!
ОТАКЕННИЙ – ананас!
Пресмачнющий ананас!
Пощастило – впав на нас!
А на вас – тільки квас!…
Ой лишенько!
У діда на голові лисенько!.
У баби на голові волохато!.
У тата на бороді бородато!.
А в мами на личку сердито,
Бо щось невеличко розбито.…
Іванка, Варка і Федько
Беркиць об молоко!
Тепер усе у молоці —
і парти, і штанці.
У білій хлюпались ріці,
та думка всіх — гірка,
бо тяжко жити в молоці,…
Покупались у ріці
сірі-сірі горобці —
стала сірою ріка,
плине — сіра і рідка.
Мили лапки у воді
дві лисиці геть руді —
то і річка вже руда,
плине мокра, …
ведмежато вийшло жати
клишолапе заважате
пиріжків понадкусило
квіти в клумбі покосило
по дорозі від берлоги
потоптало зайцю ноги
зайцю ноги клишовуху
клишовух утік щодуху
йшло повз білку хвосторуду
потім бджілку …
Упіймав Тьома сома
і поїв сома вдома.
Собі Тьома вдома сів,
собі сома Тьома з’їв.
А потому із дому вудка
знову зве Тьому: —
Нум, ходімо, Тьомо,
та упіймаємо кита!…
Наша чашка миє вуха,
щоб вдягнути капелюха
і піти у гості,
де виделки гострі
й чайники кирпаті
влаштували паті.
Швидко сковорідки
вимили борідки.
Та ще й кралі-ложки
причесались трошки.
Ось …
Йшли з війни
кавуни,
потомилися вони.
Ще й смугасті лати
почали линяти.
А в найстаршого на потилиці
всі листочки геть покрутилися.
Та сміялись вояки дорогою,
бо вертались вони – з …
а хтось не зна
що ось сосна
яка сосна?
гінка сосна
сосна соснище
од неба нижча
нижча од неба
вища од тебе…
Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.
Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.
Потім сів на ґанку
почекать Іванку …
В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на …
А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б’ючкої киці —
зеленка на пиці!…
Річка річка синя
сонце в ній як диня
плаває туди-сюди
хвильки робить із води
а у диню оси
заховали осінь
дині хочеться мені
але хвильки крижані…
Їхав віз через ліс,
а на возі сто валіз.
А у кожній із валіз —
павучок діру прогриз.
А у кожній із дірок —
смачно схований сирок,
в сто вузлів, …