Вірші про природу — сторінка 15

При зеленому горісі,
При дубочку та сосні
Я гукаю, а у лісі
Хтось відгукує мені.
Каже братик:
— Це луна.
— А яка вона?
Каже братик:
Голосна.
— А іще …

Їй сорочку сонце вибілить,
Коси змиє дощик їй.
З гущини
Зайчата вибігли
По отаві молодій.

А берізка все шепочеться,
Щось розказує дубку.
Видно, їй, веселій, хочеться
Теж, погратись на лужку.…

Пахне вересом, дише холодом.
Віє простором широти.
Йду між золотом, йду під золотом.
Йду по золоту золотий.

Кажуть, вересень, от і вересень.
Мені, вересню, повезло:
Груші, яблука, ще й при …

Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.

Мама яблуко в долоню:
— Покуштуй-но, доню.—
Що ж,  коли  в …

Ось я, за сосною…
Ось і листя в’яне…
Осінь я… За мною
Йдуть густі тумани.

Осінь я. Осоння
Листям засипаю. Осінь…
Трави сонні
Долу нагинаю.

Ще листки лапаті
Дощиком не …

Мама каже:
— Йде весна.
—Подивлюся: де ж вона?
Попід хмарами в імлі
Пролітають журавлі,
Мчать струмочки вздовж доріг,
На городах тане сніг,
Он синичка голосна…
Тільки де ж це …

Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …

Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та і насправді вже весна.

Сніг крихкий, неначе щебінь.
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі,
Наче проліски, цвітуть.…

Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.…

При ополонках крига рихла —
Ховай у шафу ковзани.
Взялась хурделити і стихла
Зима, лякаючись весни.

Нехай ще вдосвіта покреше
Мороз об камінь та грудки.
Та свіжим соком у черешень…

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Крутиться, вертиться,
Одбіжить та й вернеться

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Гримає, сердиться,
Попід ноги стелиться.

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Бігає, грається,
В хату добирається.…

Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.

Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.

Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися …

Білі лисички біжать через луг.
Біле, аж світиться, поле навкруг.

Білі лисички шукають курчат,
Півники білі на хатах мовчать.

Білі курчата сховались в курник,
Білий у небі стоїть молодик.

Вісім …

Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам …

Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, …

У сувій згорнувши
Зоряний серпанок,
На луги зарошені
Опустився ранок,
Тихо опустився,
Оповив усе
І понад рікою
Коника пасе.…

Зайшло на літо. Cяють роси,
Духмяно піняться бузки.
Іще далеко до покосів,
І жито квітне залюбки.

Зелений коник поміж стебел
На скрипці стиха награє.
І попід саме синє небо,
Нагрітий …

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.…

Хмари грізно насупились,
З неба сіється дощ.
Вся левада захлюпалась –
Зійде щавлик на борщ.
Позбігалися зайчики,
Стали дощик хвалить:
– Поливай, поливайчику! –
Будем борщик варить.…

Веселий дощисько городом пробіг,
Полив нам капусту, картоплю і біб,
А ще помідори, петрушку і кріп.
Ростіть, огірочки, колючі, зелені!
Ростіть, кабачки й гарбузи отакенні!
А їм на додачу і …

«Весна прийшла!
Тепло знайшла!» —
Кричать дівчатка й хлопчики.
«Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!» —
Клопочуться горобчики.

Прибіг дідок,
Зліз на горбок —
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом …

Діти наші, квітоньки,
Хлопчики і дівоньки!
Нум гуртом співать;

Ви тягніть тонесенько,
Буду я товстесенько
Окселентувать:

«Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,

А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.

Ми …

Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми.

Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя …

Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.

Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду
і тихо гріються хатки,
і верби гнуться в воду.

Сонливо …