Луна

При зеленому горісі,
При дубочку та сосні
Я гукаю, а у лісі
Хтось відгукує мені.
Каже братик:
— Це луна.
— А яка вона?
Каже братик:
Голосна.
— А іще яка?
— Не знаю,
Тільки є вона в бору…—
Я співаю, я гукаю,
Я з луною говорю.
Придивляюсь, та не бачу,
Де ховається луна.
Може, зайчиком проскаче
Між ромашками вона…
Може, тінню лісовою
Пробіжиться по гіллі
Чи окатою совою
Десь покажеться в дуплі…
Я іду, гриби збираю,
Ще й суничок наберу,
Я співаю, я гукаю,
Я з луною говорю.