Вірші про осінь — Сторінка 3

Осінь носить воду ситом –

Дощ іде над цілим світом.

Розливаються калюжі.

Чобітки зраділи дуже:

– Досить в шафі нам лежати,

Ми гуляти йдемо з хати!

Ми із гуми, ми …

Залетів до мене
у кватирку
з клена під моїм вікном
листок,
щось прошелестів —
і враз притихнув,
ліг на підвіконня —
і мовчок…

Змерз, напевно,
на осіннім вітрі
і погрітись …

Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки у фартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.…

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно …

Вітер плаче, вітер виє,
Дощ осінній дрібно сіє,
Жовкне листя, в’януть квіти,
Скрізь калюжі поналито.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні комашки,
І метеликів нема —
Недалеко вже …

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.

Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.

Айстри похилились,
Ніби потомились, —
Сонечка немає,
Спатоньки …

Жовкнуть трави в полі,
Квіти у ліску,
Облітає листя
Із дерев в садку.

Сумно вітер виє,
Гілочки лама,
Плачуть хмари сиві —
Сонечка нема.

І пташок не чути
В полі …

Чорнобривці із куточка
Виглядають:
«Що це сталося з садочком? —
Всіх питають. —
Ще учора скрізь тут квіти
Розцвітали…
А сьогодні де ж поділись?
Чи пов’яли?
Нащо вкрило їх те …

Вітер взяв сопілку в руки:
«Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?»

Захиталися жоржини:
«Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
Підійми!»

«Шкода часу, — вітер каже,
Підіймать!
Видно, …

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У …

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б’ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,…

Осінь

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

– Ти хто такий? – я здивувавсь‚ –

Чому тебе не бачив досі?

– То …

Золотим став дуб крислатий.

Дмуть та дмуть прудкі вітри.

І важкі хмарки патлаті

Ллються дощиком згори.

Часом сонечко прогляне.

Та тепла уже нема.

Пролітають дні за днями.

Наближається зима.…

Ронить осінь позолоту
На гаї і на лани.
Вітерець меткий в турботах
Гонить хмарок табуни.
Сірі хмари принесли
Дощик-накрапайчик.
У кожушок зимовий
Одягнувся зайчик.
Ось і Насточка мала
Взула чоботятка,…

От і осінь на порозі,

Потемніла неба синь

У калюжах на дорозі.

Плине дим у далечінь.

Птахи гнізда покидають –

У гайочках де-не-де

Їхні трелі завмирають.

Все частіше дощик йде.…

Сіре небо, невеселе

Смуток обіцяє.

Зажурилось все довкола –

Сонечко не сяє.

У дворі не чути сміху

Радісної дітвори.

Всі гулянки та утіхи

Позабуті до пори.

Птахи в жовтні не …

В листопаді дні коротші,

Вже морозом віє.

Тільки ранок настає,

А вже сутеніє.

На даху танцює флюгер,

Нібито злітає.

А на небі, трохи вище

Хмара пропливає.

Вітри дують угорі –…

Там, де вересень в долині
З пензлем походив,
Стали сливи сині-сині.
Скільки ж бо тих слив!

А маленькі дитинчата
Вибігли в садок,
Простягають рученята —
Не дістать сливок.

Тут вітрець …