Вірші про осінь — сторінка 3

Золотим став дуб крислатий.

Дмуть та дмуть прудкі вітри.

І важкі хмарки патлаті

Ллються дощиком згори.

Часом сонечко прогляне.

Та тепла уже нема.

Пролітають дні за днями.

Наближається зима.…

Ронить осінь позолоту
На гаї і на лани.
Вітерець меткий в турботах
Гонить хмарок табуни.
Сірі хмари принесли
Дощик-накрапайчик.
У кожушок зимовий
Одягнувся зайчик.
Ось і Насточка мала
Взула чоботятка,…

От і осінь на порозі,

Потемніла неба синь

У калюжах на дорозі.

Плине дим у далечінь.

Птахи гнізда покидають –

У гайочках де-не-де

Їхні трелі завмирають.

Все частіше дощик йде.…

Сіре небо, невеселе

Смуток обіцяє.

Зажурилось все довкола –

Сонечко не сяє.

У дворі не чути сміху

Радісної дітвори.

Всі гулянки та утіхи

Позабуті до пори.

Птахи в жовтні не …

В листопаді дні коротші,

Вже морозом віє.

Тільки ранок настає,

А вже сутеніє.

На даху танцює флюгер,

Нібито злітає.

А на небі, трохи вище

Хмара пропливає.

Вітри дують угорі –…

Там, де вересень в долині
З пензлем походив,
Стали сливи сині-сині.
Скільки ж бо тих слив!

А маленькі дитинчата
Вибігли в садок,
Простягають рученята —
Не дістать сливок.

Тут вітрець …

Ходить Осінь гаєм
Та звірят питає:
—Що ви поробляєте,
Як про зиму дбаєте? —

Загойдалась гілка,
Обізвалась Білка:
—Я збираю шишки,
І гриби, й горішки.—
Обізвався їжачок:

—В мене шуба …

Знов прийшла на землю
осінь,
розпустила сиві коси,
а у неї в сивих косах
позаплутувались оси.

Позаплутувались оси
і бринять в її волоссі.

Дуже любить осінь
оси,
що бринять у …

Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.

Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.

Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.

Зайці в …

Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.

Вже ліс убрав багровий стрій,
Зів’ялий лист паде,—
В гостину з півночі до нас
Грізна …

Пахне вересом, дише холодом.
Віє простором широти.
Йду між золотом, йду під золотом.
Йду по золоту золотий.

Кажуть, вересень, от і вересень.
Мені, вересню, повезло:
Груші, яблука, ще й при …

Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.

Мама яблуко в долоню:
— Покуштуй-но, доню.—
Що ж,  коли  в …

Ось я, за сосною…
Ось і листя в’яне…
Осінь я… За мною
Йдуть густі тумани.

Осінь я. Осоння
Листям засипаю. Осінь…
Трави сонні
Долу нагинаю.

Ще листки лапаті
Дощиком не …

Струсила грушка листя шерехке.
Струсила і, зажурена, зітхає.
Бо дощ осінній все іде та йде,
А в неї одежини вже немає.
По листі мокрому, як сірий корабель,
Пройшов їжак. Задумався, …

Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.

Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.

Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі …

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.…

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле…

Руда білка,
Рудий лис,
Руде поле,
Рудий ліс,
Руда осінь –
Все руде.
Хто в рудім
Руде знайде?…

По діброві ходить осінь,
Олівці з собою носить
І фарбує в жовтий колір
Клени, липи і тополі.
Я гукаю: — Люба осінь,
А скажи, чому ще й досі
У садку …