Веселі та смішні вірші — сторінка 12

Варвара Варварі
Варварила тихо:
«На мене, Варваро,
Звалилося лихо!
Вареники вранці
Вірунці варила
І відра в  криниці,
На лихо, втопила!»
Варвара Варварі
Відро діставала,
Варвара Варварі
«Спасибі!» казала.…

А я козу дою, дою…
А вона мене —  ногою!
— Ти за віщо мене б’єш?
— Бо ти їсти не даєш!—
Я поставила  дійничку
І побігла по травичку.
Кізка …

Жук малий і волохатий
Все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
А вночі від страху млів.
Дощик спинку обливав,
В душу смутку наганяв.
І набридло йому жити
Під …

Тишком-нишком, чапи-чапи,
в капелюхах, як гриби,
гноми шастають ногами,—
чапи-чапи, — сніг рипить…

Йдуть вони один за одним,
невдоволено сопуть,
сварять зорі, сніг, погоду,
і котів, і довгу путь.

Дуже …

В маленькім містечку колись я жила.
На березі синього моря.
Жила я на вуличці, котра ішла
все вгору, і вгору, і вгору…

Гукала їй площа: — Спинись-но, мала!
Вертайся! Вже …

Сусід мій, маленький оранжевий поні,
ростив деревце на блакитнім балконі.
Щодня достигали на нім мандаринки —
оранжеві кулі в пахучих шкоринках.

І кожного ранку оранжевий поні
своє деревце поливав на …

Є на світі чоловік Бах-Тарах.
Він ховається завжди по кутках.
Він за шторою сидить і мовчить.
Він за шафою сопе уночі.

Прошептав чоловік Бах-Тарах:
—  Є в буфеті бабусинім птах.…

Павучок Рудий Бочок
мив надвечір ніжки.
Був він добрий павучок,
та дурненький трішки.
Мив він ніжки, вимивав,
їх ретельно рахував:
—  Перша й друга — при мені.
Ось і третя …

А нам до чудес не звикать.
Послухайте віршик правдивий.
Із брунечки, замість листка,
розвинувся липовий Півник.
Жартун був отой чарівник,
що скоїв таке нерозумне.
Дивився той Півничок сумно
на наш …

Здрастуй, добрий Дід Мороз!
Ми сім’єю — мама, тато,
доня, син і пес Барбос,
чиж і сіре кошенятко —
пишемо тобі листа.

Отже, так.

В новорічну ніч, будь ласка,
подаруй …

Один манекен, синьоокий шатен,
сказав манекену в хустинці блакитній:
— Давайте із вами дружить, манекен!
— Я згодна. Так сумно без дружби на світі!

Машини гукали до коней: — Дружімо!…

Хай запам’ятає кожен —
люди, птаство і звірята:
в новорічну ніч не можна
ні сваритись, ні кусатись.

В ніч таку по тротуарах
ходять чемні ягуари,
некусючі, симпатичні,
чужодально-романтичні

Ходять в …

Написала неділя листа,
понеділок отримав, та —
часу читати не мав —
вівторкові передав.

Вівторок, з листом у кишені,
допізна точив теревені…
Нечитаний лист спросоння
тицьнув на підвіконня.

Середа не …

В букварі кричить ведмідь:
— Ох, тону, допоможіть! —
Під чорнилом заєць зник…
В класі — паніка і крик:
потекла ріка чорнила,
дві сторінки затопила!

Заревли сирени грізно:
— Ще …

— Швиденько вставай
і до школи збирайся.
Рухайся швидше,
не стій, а вмивайся.
— Сідай, швидше снідай,
кому я кажу!
— Хіба ви не бачите,
я вже сиджу.
Сердиться мама,…

Два брати, два кеди вранці
опинилися у ранці…

Починає правий мову:
— Ми, нарешті, разом знову!

Лівий — голосом тоненьким:
— Добре з братиком рідненьким
Як жилось тобі в шухляді?…

Баба й дідо,
мама й тато,
одягнувшись, як на свято,
всі по черзі
в школу ходять,
букваря за руку водять!
Так проходять дні за днями
сьомий ранок —
черга мами!……

Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!

О г і р о к озвався …

Поїзд осені гуде,
Серпень поїзда веде,
через гори, через доли
букварі везе до школи.
І на станції на кожній,
на зупинці придорожній —
скрізь вітають залюбки
букварів
трудівники.

На зупинці …

Падав сніг,
падав сніг —
для усіх,
усіх,
усіх:
і дорослих, і малих,
і веселих, і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
він тихцем сідав на ніс.
А роззяві, як …

Будував Базіка дім —
сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:
язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:
— Скоро будуть стіни й стеля!

І Патякало не плакав:
— Я усе покрию …

Сів Іванко, пише: САД…
Помилився — вийшло: ПАД.
Перекреслювать негоже —
“П” образитися може.
— Хай вже п а д той буде п а д о м,
почекає трохи сад.…

Це я запізнився до вас на урок?
Та знаєте, скільки я звідав морок?!
А ви поміркуйте: уранці спросоння
будильник ударив мене по долоні.
Хотів я проснутись, та, бісова сплюха,
подушка …

Хто живе у нашій хаті?
Мама, тато, сестра , братик,
Я, малесенька дитина,
Ще дідусь й бабуся мила.
Є ще песик й кошеня,
А у нірці мишеня.…