Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі.
Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає …
Казки про добро — Сторінка 11
Всі твори
218 творів у каталозі
Один бідний студент був такий учений, що знав навіть пташину мову. Звали його Гун Ечан.
Якось раз, сидячи вдома за книжкою, Гун Ечан раптом почув за вікном спів пташки. Студент …
Багато-багато років тому жив в Китаї один багач. Давно вже відомо, що всі багатії жадібні і злі, але цей багач був такий жадібний, і такий злий, що гірше за нього …
В одному селі жив багатий селянин. Це був такий скупий і жадібний чоловік, що про нього і згадати гидко.
Щотижня скнара з’являвся на базарі, штовхаючи перед собою велику тачку, наповнену …
Правда це чи ні, але жив колись у невеликому селі старий батько з сином. Коли хлопцеві виповнилося десять років, батько тяжко захворів. Якось увечері він покликав до себе сина, погладив …
Колись пастушок, переплигуючи зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти, посковзнувся й упав у глибочезне провалля. Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого …
На березі річки Джамни сиділи три знатні жінки, хлюпалися водою і хвалилися одна перед одною своїми руками.
– У мене руки красиві, – сказала одна.
– І у мене красиві! …
На даху самого крайнього будиночку в одному маленькому містечку притулилося гніздо лелеки. У ньому сиділа матуся з чотирма пташенятами, які висували з гнізда свої маленькі чорні дзьоби, – вони у …
Край села К’япацци, де кінчається єдина його вулиця, височить чималий пагорб. На ньому стояв колись пишний замок, від якого залишились нині тільки величні руїни, де в темних баштах кричать пугачі …
Жив колись в одному італійському селі парубок на ймення Бортоло. Він був дуже кумедний із себе: рот широченний, ніс довгий і грубий, а підборіддя невеличке і гостреньке. Зате ходив він …
Були собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається над …
На Зеленому Острові є оксамитова прогалина поміж чорних лісів. Там протікає струмочок, а понад струмочком повелося сільце. Кілька хатинок стало громадкою над водою, а одна відбилася набік й вибігла на …
В лісі знявся переляк…
Першим вісником прибіг сам не свій — аж мордочка йому побіліла — бувалий в бувальцях чорновухий Заєць. Захекавшись, він перебіг цілим лісом й кого тільки спіткав …
Гаврилко був добрий і слухняний хлопчик. За те його любили тато, мама й бабуня. А через те, що його всі любили й пестили, він щодалі робився все кращий та миліший. …
Хрипка придбала собі це наймення з того самого часу, як стала Поторочею.
Мало хто знав її молодість, бо прийшла вона з чужої, далекої сторони. Сама ж вона була неговірка, як …
Вона була останньою.
Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли …
На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю.
А стежечкою між травою …
У глибоких печерах, зарослих колючим глодом і густими тернами, з прадавніх часів живе в Карпатських горах добрий — як каже переказ — і могутній гірський дух. Гуцули та підкарпатці звичайно …